Чжан Цзе ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ У ПРОЦЕСІ ФОРТЕПІАННОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ




  • скачать файл:
Название:
Чжан Цзе ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ У ПРОЦЕСІ ФОРТЕПІАННОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ
Альтернативное Название: Чжан Цзе ФОРМИРОВАНИЕ УМЕНИЙ ХУДОЖЕСТВЕННО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО АНАЛИЗА МУЗЫКАЛЬНЫХ ПРОИЗВЕДЕНИЙ В ПРОЦЕССЕ ФОРТЕПИАННОЙ ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЕЙ МУЗЫКИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, окреслено методологічні та теоретичні основи дисертаційної роботи; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено відомості про етапи і зміст експериментального дослідження, апробацію та впровадження її результатів.
У першому розділі – «Теоретичні основи формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики» – проаналізовано стан досліджуваної проблеми у науковій та методичній літературі; розглянуто особливості художньо-педагогічного аналізу музичних творів; визначено сутність понять «художньо-педагогічний аналіз музичних творів» та «уміння художньо-педагогічного аналізу».
Вивчення наукової літератури з даної проблеми дало підстави стверджувати відсутність однозначних поглядів і трактувань сутності понять "уміння", "педагогічні вміння" та "вміння художньо-педагогічного аналізу музичних творів". Так, більшість психологів розглядають «уміння» у контексті теорії розвитку особистості та діяльності (Г.Костюк, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн) як систему мисленнєвих дій та операцій (Д.Богоявленська, В.Крутецький), здатність до конкретної діяльності (Е.Бондаревська, Н.Бухлова); готовність до здійснення дій (М.Варій); сукупній дій та операцій, що перетворюють предмет (Г.Коджаспірова). Деякі дослідники (Г.Атанов, О.Степанов) характеризують уміння з погляду майстерності особистості, що знаходить свій прояв у конкретних видах діяльності. Е. Маркарян підкреслює, що вміння – це надзвичайно складне структурне поєднання інтелектуальних, вольових, емоційних якостей особистості, що формуються і виявляються у свідомому, доцільному здійсненні нею дій, забезпечуючи досягнення окресленої мети діяльності у змінюваних умовах. Крім того вміння характеризуються «варіативною адекватністю» засобів для досягнення мети у різних умовах діяльності (П.Бобров, Б.Ломов).
Розглядаючи вміння у педагогічному аспекті, науковці (С.Гончаренко, О.Щербаков та ін.) надають першочергового значення взаємодії знань та чуттєвого й практичного досвіду в формуванні практичних умінь майбутнього вчителя. Вчені розглядають уміння з точки зору аналізу педагогічних явищ (І.Зимня), педагогічних ситуацій (Г.Коджаспірова), процесу виховання (І.Бех, П.Городов), навчального матеріалу (В.Загвязинський), вибору методів навчання (В.Бондар). Розгляд процесу формування вмінь і навичок з позицій діяльнісного підходу дозволив О.Леонтьєву визначити три етапи, протягом яких утворюються і розвиваються означені якості, перебудовується структура діяльності. На першому етапі здійснюється перехід від роботи малими частинами до більш широких, цілісних утворень; на другому – відбувається цілеспрямоване і доцільне застосування вмінь у відповідній діяльності, третій етап – це автоматизація цілого ряду дій та елементів діяльності. У структурі педагогічних умінь вчені виокремлюють елементарні, професійно-майстерні та навчальні вміння.
Питанням аналізу музичних творів як методу проникнення в сутність їх образних структур присвячені дослідження психологів (Л.Виготський, О.Костюк, В.Петрушин, Б.Теплов, П.Якобсон) та музикознавців (Б.Асафьєв, Л.Кулаковський, Л.Мазель, В.Медушевський, Є.Назайкінський, С.Скребков, І.Способін, Ю.Тюлін, В.Цуккерман). У педагогіці мистецтва накопичений значний практичний досвід аналізу музики зі школярами, який знайшов безпосереднє чи опосередковане відбиття у науково-методичній літературі, зокрема в роботах О.Апраксіної, Б.Асаф’єва, Н.Гродзенської, Д.Кабалевського, В.Остроменського, О.Ростовського, В.Шацької та ін. Можна констатувати, що саме в галузі музичної освіти склалась обгрунтована система поглядів на проблему художньо-педагогічного аналізу музичних творів у загальноосвітній школі. Їх осмислення дозволило дати авторське трактування поняття "вміння художньо-педагогічного аналізу" музичних творів як складного інтегрального утворення, що виникає у процесі аналітико-синтетичної діяльності для пізнання й усвідомлення широкого спектру музичної інформації і забезпечує успішність та ефективність фахової підготовки вчителя музики.
За результатами аналізу наукової літератури виокремлено чотири блоки вмінь, необхідних для проведення якісного художньо-педагогічного аналізу музичних творів: аналітичні (вміння аналізувати, порівнювати, оцінювати, класифікувати, систематизувати та узагальнювати мистецьку інформацію); пізнавальні (вміння працювати з навчальною, науковою літературою та Інтернет ресурсами, самостійно здобувати музикознавчу інформацію, орієнтуватись в історико-теоретичних питаннях, проводити спостереження, на їх основі отримувати нові знання та формулювати висновки, знаходити зв’язки між музичним мистецтвом та суспільним буттям, оперувати музичними поняттями і термінами); комунікативні (вміння виявляти інтерес до співрозмовника, бути уважним до поглядів і висловлювань інших, здійснювати художньо-педагогічний діалог в процесі навчальних занять, керувати своїми емоціями під час спілкування з дитячою аудиторією); виконавські (вміння засвоювати технології виконання музичного твору, адаптуватися до концертних виступів, підбирати репертуар для шкільної аудиторії, інтерпретаційні та імпровізаційні вміння). Підгрунтям формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів стає розуміння його сутності, специфіки та функцій у навчальному процесі.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)