ПАЛІЙ Світлана Анатоліївна ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У КРАЇНАХ ЄС: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, зв’язок роботи із науковими програмами, планами та темами, визначено мету й основні завдання дослідження, його об’єкт, предмет, методи, висвітлено наукову новизну й практичне значення отриманих результатів, наведено інформацію про їх апробацію й упровадження, про кількість публікацій за темою дисертації.
У першому Розділі – "Теоретичні засади дослідження державної політики у сфері інформаційної безпеки" – систематизація наукових доробків та результатів, наявних на сьогодні, досліджень основних етапів становлення наукової думки у галузі забезпечення вітчизняної інформаційної безпеки вказує на продовження динамічного та безперервного процесу видозмін об’єктів та суб’єктів публічного адміністрування у сфері інформаційної безпеки держави. При цьому, такі трансформації та процеси реалізації комплексу оптимізаційних заходів у структурних параметрах системи публічного адміністрування в інформаційній сфері здійснюються через зміни структури інформаційної сфери, в цілому, а, також, на основі виникнення нових функцій у даній сфері та розмежування уже існуючих, зокрема.
Здійснивши ґрунтовний аналіз наявного дискурсного поля проблематики формування механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки наголошується на тому, що інформаційна безпека виступає процесом, а не станом, адже має враховувати тенденції та перспективні шляхи розвитку інформаційної безпеки. Отже, розглядаючи інформаційну безпеку крізь призму органічної сукупності ознак (властивість, стан, тощо), вказано, також, на суттєву необхідність підвищення ефективності управління можливими небезпеками та загрозами. Це можливо за рахунок теоретичного обґрунтування класифікаційного, змістового та структурного поділів основних складових процесу забезпечення інформаційної безпеки держави, які виступають як специфічний вид діяльності держави, який забезпечує різні рівні реалізації безпеки в інформаційному просторі, у ракурсі інтенсифікації інформаційного розвитку суспільства. Доведено думку про те, що високий рівень забезпечення безпеки в інформаційному просторі будь-якої держави функціонально показує стійкий та стабільний стани системи органів публічної влади, які виконують функцію забезпечення інформаційної безпеки у країні.
Аналіз теоретичних основ розроблення та функціонування державної політики у сфері інформаційної безпеки дав змогу дійти висновку, що у вітчизняних наукових колах дослідженням даного питання та проблем вдосконалення механізмів забезпечення безпеки в інформаційному просторі займалася значна кількість науковців, зокрема: С. Горова, Н. Грабар, М. Гуцалюк, А. Турчак, Я. Чмир та інші. Разом з тим, обґрунтовано, що у науці публічного управління, на сьогоднішній день, не існує уніфікованого визначення поняття «державна політика сфери забезпечення безпеки в інформаційному просторі», адже розкриття сутності даної категорії у сучасній науковій думці не досить детальне.