НОРМОТВОРЧІСТЬ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ (АСПЕКТИ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Побудова правової державності в Україні, про що проголошено в ст.1 Конституції, вимагає негайних та глибоких перетворень у сфері соціальних, економічних і політичних відносин у суспільстві, і насамперед вдосконалення роботи правоохоронних органів – як одного з гарантів забезпечення успішної реалізації цих процесів. Такі перетворення потребують чіткої правової регламентації з урахуванням змін у суспільному та державному житті. Тому сьогодні йде активний процес створення нових, зміни та скасування наявних правових норм, який визначається в теорії права поняттям “нормотворчість”. Соціальну значимість такого правового інституту, як нормотворчість, важко переоцінити, оскільки саме в процесі цієї діяльності створюються норми, що регулюють та упорядковують різноманітні сфери суспільних відносин.

Безперечно, ефективність діяльності органів внутрішніх справ залежить не лише від професійної підготовки співробітників, їх матеріально-технічного забезпечення, – а чимала роль належить тому правовому інструментарію, що мається в їх розпорядженні. Але на практиці час від часу постає проблема невідповідності правових норм об’єктивній дійсності або ж узагалі, відсутності правової регламентації певного кола суспільних відносин. З огляду на це особливої актуальності набуває дослідження нормотворчої діяльності державних органів взагалі і відомчої нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ зокрема, в процесі якої здійснюється усунення цих недоліків.

Виходячи з того, що результати нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ набувають прояву у вигляді відомчих нормативно-правових актів, то дослідження таких форм встановлення правових норм (їх ознак, структури, класифікації), безперечно набуває актуальності. Аналіз цих нормативних документів дає можливість виявити прогалини і недоліки в наявному правовому просторі та намітити шляхи їх удосконалення. Актуальним також вбачається вивчення проблеми систематизації відомчих нормативних актів, які поки що, на жаль, не являють собою бажаного стрункого, суворо структурованого комплексу.

Таким чином, недосконалість чинної нормативної бази, що негативно впливає на якість професійної діяльності міліції, та недостатня теоретична розробка проблеми відомчої нормотворчої діяльності обумовлює необхідність глибокого й усебічного дослідження такого правового інституту, як відомча нормотворчість органів внутрішніх справ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з Концепцією розвитку відомчої освіти та вузівської науки МВС України на період 2001-2005 рр., затвердженої рішенням колегії МВС України від 18 грудня 2000 р. № 9 КМ/1 та Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 05 липня 2004 р. №755 (п.39).