ДІЯЛЬНІСТЬ ТРАНСПОРТНОЇ МІЛІЦІЇ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ КРАДІЖОК ПРИВАТНОГО МАЙНА ГРОМАДЯН НА ПАСАЖИРСЬКОМУ ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Залізничний транспорт України є однією з провідних галузей народного господарства. За своєю роллю та потенціалом він виступає як важлива ланка системи вітчизняної економіки. Пов’язане це не лише з тим, що він сполучає між собою різні підприємства, галузі та регіони, забезпечує перерозподіл ресурсів, працевлаштовує значну кількість працівників, але й з тим, що через власний інтенсивний розвиток він інтегрується у шляхову мережу й інфраструктуру загальнодержавної та міжнародної транспортної системи. Це тим більш важливо, адже транспортна мережа України має цілком виражений транзитний характер. Перелічені та інші фактори обумовлюють велику відповідальність держави та її правоохоронних органів за стан правопорядку в усій галузі, на шляхах та у поїздах, безпеку пасажироперевезень, унебезпечення життя, здоров’я, майна та інших благ людини від злочинних посягань.

Боротьбу зі злочинністю та охорону громадського порядку на залізничному, повітряному та водному транспорті здійснюють органи внутрішніх справ на транспорті (ОВСТ), які є структурною ланкою системи МВС України. Понад 80% обсягів діяльності транспортної міліції припадає на підрозділи, що обслуговують саме залізничний транспорт.

Стан охорони громадського порядку та попередження злочинів на залізничному транспорті є досить напруженим. У пасажирських поїздах вчиняється до однієї третини усіх злочинів на транспорті; більше половини з них - на міжобласних маршрутах, третина – у приміських. Коло злочинних діянь, що вчиняються на пасажирському залізничному транспорті, доволі широке, але найрозповсюдженішими є крадіжки приватного майна громадян. Забезпечення повного його збереження є одним із пріоритетних завдань не лише залізниць, але й ОВСТ.

У розкритті, розслідуванні та попередженні крадіжок приватного майна громадян, що вчиняються на залізничному транспорті, задіяні тисячі співробітників ОВС на транспорті, значна їх кількість працює безпосередньо на маршрутах. Для успішного виконання поставлених завдань працівникам підрозділів та служб транспортної міліції необхідно знати не лише способи вчинення крадіжок, їх розповсюдженість та поширеність, але й особливості перевізного процесу, залізничну термінологію, специфіку документообігу, особливості детермінації, ефективні напрямки та заходи попередження, форми і методи взаємодії з територіальними ОВС і адміністраціями транспортних підприємств та інші обставини, які допоможуть оптимально вирішувати поставлені завдання. Це з одного боку зумовило обрання теми роботи.

З іншого, слід відзначити, що до сьогодні у науковій літературі питання організації цілеспрямованої превентивної роботи із попередження крадіжок приватного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті, так само як і накопичений досвід, практика, підходи та напрямки протидії не привернули до себе відповідної уваги дослідників. Окремі аспекти названої проблематики, а також загальнотеоретичні положення детермінації злочинності та формування цілеспрямованої протидії їй в окремих соціальних системах розглянуті в роботах О.І. Алєксєєва, Ю.М. Антоняна, С.М. Алфьорова, О.М. Бандурки, М.М. Баранова, П.М. Білого, М.І. Гетмана, В.К. Гіжевського, В.В. Голіни, В.Л. Грохольського, Л.М. Давиденка, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, Є.В. Додіна, А.І. Долгової, О.Ф. Долженкова, А.Ф. Зелінського, Ю.Ф. Кравченка, В.В. Коваленка, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнецової, О.М. Литвака, О.М. Литвинова, Г.М. Міньковського, А.А. Музики, Ю.В. Степаненка, Г.О. Туманова, В.І. Шакуна, О.Н. Ярмиша та деяких інших вітчизняних та закордонних вчених, що репрезентують різні галузі юридичного знання.

Разом із тим слід підкреслити, що в наявних працях проблемам власне діяльності ОВСТ щодо запобігання крадіжкам та взагалі злочинності на пасажирському залізничному транспорті, організації та функціонуванню відповідної системи в якісно нових умовах розбудови незалежної держави та налагодження ринкових економічних механізмів загалом майже не приділялось уваги, а в комплексі ця проблема в Україні не досліджувалася. Названі обставини зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до вимог п. 2.5 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр. (затверджені Наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р.), пп. 7.12, 7.28 Програми розвитку системи відомчої освіти і вузівської науки на період 2001-2005 рр. (затверджена наказом МВС України № 356 від 11.05.2001 р.), а також п. 2.1 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр.