БАНДИТИЗМ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ

Краткое содержание

Актуальність теми. Однією з умов становлення України як демократичної, правової європейської держави є необхідність розробки та удосконалення організаційно-правових основ боротьби зі злочинністю, насамперед організованою. Захист прав, свобод особи, життєвих інтересів підприємств, установ, організацій різних форм власності набуває вагомого значення в період становлення і розвитку в Україні ринкових відносин та зміни соціально-правової політики держави. Діяльність організованих злочинних об’єднань завдає істотної шкоди найважливішим сферам суспільного життя. Однією з найбільш небезпечних форм прояву організованої злочинності є бандитизм, який вирізняється серед інших, схожих за ознаками, злочинів озброєністю та спеціальною метою – вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб. Судова статистика свідчить, що бандитизм має місце серед злочинів, які вчиняються в Україні. Так, з 1996 по 2000 рік зареєстровано 484 факти бандитизму, з яких у 2000 році – 78, у 2001 році – на 11,1 % менше, у 2002 році – 67, у 2003 році – 52 випадки прояву цього злочину. З набранням чинності у 2001 році нового Кримінального кодексу України, законодавчим закріпленням у ньому визначень понять форм спільної злочинної діяльності, введення до Особливої частини до цього не відомих інших кримінально-правових норм, а також використання учасниками сучасних банд нових форм і методів діяльності, породжує чимало запитань щодо кримінально-правового розуміння вказаного антисуспільного явища. Створюється підґрунтя і виникає необхідність у перегляді окремих усталених поглядів теорії кримінального права та судової  практики щодо розуміння поняття та ознак банди і бандитизму, форм вчинення цього злочину, у тому числі підходів стосовно відмежування бандитизму від схожих за ознаками складів злочинів. Від комплексного аналізу зазначених питань залежить правильність кваліфікації діянь осіб, що вчинили цей злочин, законність їх притягнення до кримінальної відповідальності та призначення винним покарання, а отже і ефективність протидії бандитизму.

Окрім цього, до невідкладних заходів, спрямованих на посилення протидії бандитизму, необхідно виділити проблему подальшого вдосконалення кримінального законодавства, виходячи з назрілих потреб слідчої та судової практики.

Стан наукової розробки проблеми. Вченими-криміналістами чимало зроблено для вивчення бандитизму, ознак складу цього злочину, його місця у системі законодавства про кримінальну відповідальність та співвідношення з іншими злочинами, що вчиняються в організованих формах.

Важливу роль у розробці концепції кримінально-правової протидії бандитизму відіграли дисертаційні праці А.М.Абдулатипова, В.В.Василевича, М.В.Геворкяна, А.Ж.Каримбекова, В.С.Коміссарова, Є.К.Марчука, О.А.Попової.

Сучасна кримінально-правова наука України доповнилась дисертаційними дослідженнями І.В.Іваненка та І.І.Радіонова, які внесли вагомий внесок у розробку різних аспектів протидії бандитизму.

Останнім часом велика дослідницька робота щодо проблем протидії бандитизму проведена у монографічних дослідженнях В.С.Коміссарова, Т.Д.Устинової і Ю.Б.Мельникової, Д.А.Корецького та Т.А.Пособиної.    

Суттєве місце у розробці проблемних питань бандитизму належить  працям М.І.Бажанова, О.Ф.Бантишева, Ф.Г.Бурчака, Р.Р.Галіакбарова, В.В.Голіни, Н.О.Гуторової, А.С.Ємельянова, С.О.Єфремова, М.І.Загороднікова, М.П.Карпушина, О.О.Кваші, А.П.Козлова, Г.А.Крігера, П.С.Матишевського,   М.І.Мельника,  В.О.Навроцького, В.Я.Тація, П.Ф.Тельнова, А.Н.Трайніна, М.А.Шнейдера та інших авторів.

Віддаючи належне вказаним науковим дослідженням, слід зауважити, що окремі з них ґрунтувались на старому законодавстві про кримінальну відповідальність або ж здійснювались на підставі законодавства інших держав. У багатьох з наведених праць питанням стосовно ознак банди та юридичного аналізу складу бандитизму приділено недостатньо уваги у зв’язку із дослідженням науковцями широкого кола інших проблем.

Разом з тим, у науковій літературі існує чимало дискусійних підходів щодо вирішення кримінально-правових проблем протидії бандитизму, які не дають підстав для остаточного визначення поняття банди, її основних ознак, а також ознак, що характеризують об’єктивну  та  суб’єктивну сторони цього злочину та відмежування його від суміжних складів злочинів. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки, затвердженої Указом Президента України від         25 грудня 2000 року, № 1376/2000. Дисертація відповідає орієнтовній тематиці перспективних досліджень та плану науково-дослідної роботи Національної академії Служби безпеки України на 2003 – 2007 роки (п. 9.17.)