ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ РЕЖИМІВ РОЗРАХУНКОВИХ ВІДНОСИН (НА ПРИКЛАДІ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ)

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження і постановка проблеми. Соціально-економічний розвиток України за роки незалежності пов’язаний із корінними змінами у відносинах власності, ринковими перетвореннями, подальшою спеціалізацією виробництва, розширенням сфери обміну і, як наслідок, ростом кількості учасників господарських відносин, виникненням складної структури міжгосподарських зв’язків. Одним із найголовніших засобів управління і регулювання економічних процесів стали грошові інструменти, які завжди, на всіх етапах розвитку економіки, становили її основу, індикатор її стану і засіб, за допомогою якого опосередковуються всі фінансові та виробничі відносини. Цей період супроводжувався складним процесом розвитку ринкових, договірних відносин і, водночас, переосмисленням ролі держави в управлінні економікою. Дещо ілюзорні уявлення про можливість саморегулювання ринку без участі держави змінились ідеями державного управління в деяких галузях (в т. ч. паливно-енергетичному комплексі) за допомогою сучасних методів, використовуючи більш тонкі механізми регулювання процесів виробництва і обміну, аніж просто план і наказ, як це було за часів командно-адміністративної системи.

Економіка і соціальна сфера являють собою систему з єдиним кругообігом коштів у готівковій та безготівковій формах. Неплатежі в одному із ланцюгів кругообігу коштів, наприклад, у системі паливно-енергетичного комплексу, неминуче тягнуть за собою виникнення заборгованості в іншій ланці, а в кінцевому підсумку - негативний сукупний економічний результат у вигляді дебіторської і кредиторської заборгованості, яка існує зараз у підприємств паливно-енергетичного комплексу внаслідок недонадходження коштів за спожиті газ, теплову та електричну енергію. Протиріччя тут полягають у загальносуспільному значенні паливно-енергетичного комплексу і приватному характері виробництва, яке не може бути зупинене навіть при часткових неплатежах. Саме тому державі і Уряду в найбільш складні періоди кризи неплатежів довелось вживати екстраординарних засобів впливу на економіку, в т. ч. на розрахунки в паливно-енергетичному комплексі, узгоджувати інтереси сторін за допомогою владних, імперативних велінь, шукати нетипові форми вирішення економічних проблем, однією із яких і стали спеціальні режими розрахунків, в яких поєднуються елементи державного управління і суворого дотримання інтересів виробників, власників та споживачів продукції. Спеціальні режими розрахунків, залишаючись за своєю суттю елементом грошових відносин і особливим різновидом розрахунків, водночас виявляють вплив на управління окремими галузями економіки, що вимагає їх комплексного дослідження.

Тематика правового регулювання розрахункових відносин відрізняється доволі високим ступенем наукового дослідження. Розрахунки вже неодноразово розглядалися в літературних джерелах в економічній науці, науках цивільного, господарського, фінансового і його частини – банківського права. Наукові основи дослідження розрахунків були закладені вже в перших підручниках і навчальних посібниках з фінансового права ще в радянські часи. В результаті цього сформувались різні позиції кожної з цих наук, а також точки зору окремих вчених. До числа загальних робіт із проблематики розрахунків можна віднести роботи Безклубого І. А., Белова В. А., Бричко Л. В., Воронової Л. К. (ряд робіт, зокрема – "Правовое регулирование кредитно-расчетных отношений в народном хозяйстве". – К.: Выща шк., 1988.– 216 с., яка стала першою в Україні фінансово-правовою роботою з питань розрахунків), Гуревича І. С., Десяткова В. М., Єфімової Л. Г., Когана І. Л., Колісника В. Б., Компанієць О. С., Корякова В. П., Кузьміна В. Ф., Куник А. Я., Лунца Л. А., Малеїна М. С., Новосьолової Л. О., Подцерковного О. П., Полонського Е. Г., Тімакової Т. Г., Флейшіц К. А. До числа робіт з окремих питань правового регулювання розрахунків відносяться роботи Агафонової Н. В. (акредитивна форма розрахунків), Ващенко Ю. В. (клірингові розрахунки), які захистили кандидатські дисертації з даної проблематики. Певне значення для правового аналізу розрахунків мають роботи вчених – економістів, наприклад, Березіної М. П., Зайденварга Г., Казанцева А., Косого А., Лібермана Ф. Х. та інших авторів. Подцерковний О. П. в дисертаційному дослідженні з питань розрахунків відмічає, що у правовій науці відсутня не тільки єдина концепція про організацію розрахункових відносин і співвідношення в ній публічно-правових і приватноправових засад, але і визначені межі взаємодії розрахункових відносин з іншими економіко-правовими системами. Це призводить до розосередженого, часом безсистемного, організаційного впливу на розрахункові відносини, що не завжди відповідає їх внутрішньому устрою і місцю в структурі майнових відносин, ускладнює доцільне розмежування компетенції різноманітних державних органів щодо організаційного впливу на розрахункові відносини, викликає часті коливання процесу упорядкування, що в сукупності негативно позначається на якості практичної правової діяльності та робить нормативне регулювання недостатньо ефективним і непопулярним.