МИРОВА ЮСТИЦІЯ НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ ЗА СУДОВОЮ РЕФОРМОЮ 1864 року

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

            Актуальність дослідження.         Кожна держава та суспільство, які є справді соціальними, демократичними та правовими, повинні мати компетентне, правомочне та ефективне місцеве правосуддя. Про це свідчить історія, а з позицій сьогодення у цьому можна переконатися, спостерігаючи правовий досвід переважної більшості розвинутих західноєвропейських країн, де давно вже існують місцеві судові установи, наближені до населення.

            Тенденції розвитку Української держави також переконують у тому, що значення ефективного та компетентного місцевого суду, максимально наближеного до населення, для врегулювання правовідносин у суспільстві усвідомлене як на місцевому рівні, так й на рівні вищих органів державної влади. Не випадково у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям” прямо зазначається про необхідність побудови в Україні „нової системи судочинства” й ставляться конкретні завдання щодо звільнення суддів від надмірної завантаженості та спрощення „процедури розв’язання деяких спорів і розгляду незначних правопорушень”.

            Очевидно, що всіх цих важливих заходів у сфері судоустрою та судочинства можна досягти лише завдяки організації власного українського місцевого суду, наближеного до населення. А першими найактуальнішими питаннями, що при цьому постануть перед істориками держави і права, фахівцями з багатьох інших суміжних наук, законодавцем тощо, будуть питання, пов’язані з визначенням зразку подібного суду, на який слід орієнтуватися при розробці власного українського судового органу, тих правових підвалин, котрі повинні лягти у основу його функціонування, правової конструкції, структури та функціонального змісту. І розпочинати цю необхідну та важливу роботу доведеться з вивчення та узагальнення власного історичного досвіду, який в українського народу досить й досить багатий, починаючи від „миротворних” чи „полюбовних” судів, що діяли на території Гетьманщини у XVІІ-XVІІІ ст., й закінчуючи мировими судовими установами, які були введені на території українських губерній за судовою реформою 1864 р. Усі ці обставини й обумовлюють актуальність обраної теми дисертації.

            Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри історії держави і права України і зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого у межах цільової комплексної програми „Актуальні проблеми історії Українського національного державотворення” (державна реєстрація – №0186.0.070872).