ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРАЦІВНИКА ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ У ПЕРЕХІДНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (порівняльно-правовий аналіз на матеріалах країн СНД)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю подальшого розвитку вітчизняної правоохоронної доктрини та підвищення ефективності функціонування органів внутрішніх справ України й налагодження міжнародного співробітництва з метою протидії правопорушенням на пострадянському та європейському просторах.

Лібералізація та демократизація суспільних процесів на теренах колишнього СРСР – визначальна ознака становлення громадянського суспільства та правової державності у більшості країн-учасниць СНД. Пошук оптимальної моделі взаємодії громадянського суспільства і правоохоронних органів відбувається шляхом творчого переосмислення власного досвіду та успадкування всього прогресивного з нього при одночасному використанні досягнень як країн-учасниць СНД, так і інших країн світу. Вибір зазначеної моделі потребує зміни  правового статусу працівників органів внутрішніх справ, наближення його до універсальних тенденцій, які обумовлені суспільними процесами, що відбуваються як у регіональному, так і у світовому масштабі.

За таких умов актуальним стає науковий, компаративістсько-правовий, аналіз особливостей правового статусу працівника органів внутрішніх справ у країн-учасниць СНД на основі понятійного та концептуального апарату загальної теорії держави і права.  Необхідність такого аналізу викликана тим, що й досі є не розкритими методологічні та юридико-технологічні питання у сфері правоохоронної політики цих країн: ступінь збереження традиційних елементів і внесення новацій в них; збагачення юридичного інструментарію; процес удосконалення та уніфікації правничої термінології.   

Актуалізує теоретичний аналіз обраної теми потреба в розширені меж існуючих уявлень про: а) види правового статусу людини, зокрема про юридичну природу її спеціального правового статусу; б) загальні та відмінні риси в організації поліцейсько-міліцейських систем України, Росії, Білорусі, Казахстану, Вірменії, Азербайджану та інших країн співдружності; в) роль та місце служби в органах внутрішніх справ серед інших видів державної служби в країнах-учасницях СНД; г) місце поліцейсько-міліцейської системи країн-учасниць СНД у поліцейській системі країн романо-германської правової сім’ї.

Актуальність окресленої теми виявляється також у конкретизації ролі органів внутрішніх справ у правоохоронному механізмі демократичної держави, визначенні співвідношення категорій „правовий статус працівника МВС” та „правовий статус посадової особи МВС”, винайденні в сусідніх країнах-учасницях СНД ефективних юридичних гарантій, що забезпечують правовий статус працівника органів внутрішніх справ з метою їх впровадження у вітчизняну правоохоронну систему.

Актуальність дослідження посилює загальнотеоретичний компаративістсько-правовий підхід, що вперше здійснений у країнах-учасницях СНД за 14-річний період існування цієї співдружності. 

Зв’язок з науковими програмами. Дисертацію виконано відповідно до п. 49 Плану наукових досліджень та розробок з удосконалення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України на 2002 – 2005 р., пп. 1- 13 Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30.06.2002 р., п.1.3, п. 1.4 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001- 2005 р.