ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (ІСТОРИЧНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Інтенсивний  розвиток в Україні  ринкових відносин та звуження державної форми власності на засоби виробництва спричиняють появу нових форм трудових відносин, які нагадують ті відносини, що склалися у країнах Заходу. Сьогодні незаперечним є євроінтеграційний шлях України, а тому виникає необхідність привести вітчизняне законодавство у відповідність до європейського. Було б великою помилкою не скористатися досвідом країн Західної Європи у правовому регулюванні трудових відносин. Зрозуміло, що не можна повністю ототожнювати процеси, які проходили у країнах Західної Європи з тими, що мають місце в Україні, але основні тенденції, пов’язані із зародженням нових правовідносин, залишаються спільними. Разом з тим правове регулювання трудових відносин у західноєвропейських країнах на сучасному етапі вийшло далеко за рамки трудового права. Регулювання трудових відносин здійснюється нормами різних галузей права:   конституційного, цивільного, адміністративного та трудового права. Трудове право у західноєвропейських країнах є доволі молодою галуззю права; воно є своєрідним “лакмусовим папірцем”, який свідчить про рівень розвиненості та гарантованості прав і свобод людини, її захищеності від свавілля з боку роботодавця і держави.

Правове регулювання трудових відносин у західноєвропейських країнах еволюціонувало від простої реакції держави на виступи найманих працівників до захисту їх прав не лише у сфері праці, але й у їх праві власності за засоби виробництва, на право їх участі в управлінні виробництвом та у розподілі прибутків. Законодавство західноєвропейських країн достатньо ускладнилось і стало досить неоднорідним соціальним явищем. З’явилися спільні законодавчі і колективно-договірні норми, які максимально широко закріпили свободу діяльності профспілок та права найманих працівників.

Дослідження має історично-правову спрямованість, а тому робить можливим простежити поступовість змін у соціально-економічному житті західноєвропейського суспільства та в інститутах держави і права. 

На сьогодні як у вітчизняній, так і у зарубіжній історико-правовій науці відсутні дослідження, присвячені комплексному аналізові становлення і розвитку правового регулювання трудових відносин. У працях зарубіжних авторів досліджувались лише  окремі аспекти правового регулювання трудових відносин.   Праці ж вітчизняних дослідників радянської доби  були спрямовані на пошуки негативних моментів,  їх увага зосереджувалась головним чином на участі найманих працівників у страйковому русі, на їх тяжкому соціально-економічному становищі, на діяльності профспілок при укладенні колективних трудових договорів,  на так званому антиробітничому законодавстві.

У хронологічному порядку авторів праць, у яких досліджувались різні аспекти правового регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи, можна поділити на дві групи: а) авторів, праці яких були опубліковані у ХІХ на початку ХХ століть – Ф.Тернера,                            А.С. Гольденвейзера, А.Ф. Волкова, Р.Іє, П.Луї, Є.Кувшинської, В.Зомбарта, Г.Зідова, А.В.Репенака та б) авторів, праці яких були опубліковані у ХХ столітті – І.Войтинського, В.Каскеля, І.В. Кисельова, М.Г.Мошенського, В.І.Усеніна, М.В.Баглая, Д.М.Догадова, А.Є.Пашерстника, Ф.Колена, Р.Докуа, П.Г.Гутієра, А.Жаммо, Ж. Ліон-Кана, А.Руділя, Р. Райдоута, Б.Беркассона, Анни Боло Життлер.

Зміни у праві країн Західної Європи пов’язані були з активізацією нормотворчої діяльності держави, яка почала спостерігатись у період після другої світової війни. Дослідження таких змін, або виявлення тенденцій до змін, має велике практичне значення для усвідомлення необхідності та прогнозування можливих змін у трудовому праві України. Отже, вибір автором напряму досліджень зумовлено насамперед як науковою необхідністю розкриття становлення і розвитку правового регулювання трудових відносин у країнах Західної Європи, так і актуальністю можливого використання західноєвропейського досвіду регулювання трудових відносин в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження відповідає вимогам Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня            2001 р., (ст.7), Програмі розвитку відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-Т-2005 р.р. (Рішення колегії МВС України від 18 грудня 2000р. № 9 КМ/1), Пріоритетних напрямів наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України, затверджених наказом ректора НАВСУ від 5 квітня 2001 р.

Дослідження виконано згідно із планами науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2004 - 2005 роки.

Дане дисертаційне дослідження є складовою частиною цільової комплексної програми науково – дослідної роботи колективу кафедри історії держави і права Національної академії внутрішніх справ України.