ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найбільшою за обсягом частиною цивільного законодавства України є зобов’язальне право, норми якого покликані регулювати різноманітні суспільні відносини з виробництва і реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг у сферах виробництва, обігу, виробничого та особистого споживання.

Правове регулювання зазначених відносин економічного обороту, що здійснюється, крім Цивільного кодексу України, досить значною кількістю нормативно-правових актів (сукупність норм цих актів, що регулюють зобов’язальні відносини, можна іменувати зобов’язальним законодавством), надає цим відносинам форму зобов’язальних правовідносин, серед яких особливе місце належить договірним зобов’язальним правовідносинам (договірним зобов'язанням).

Внаслідок регулятивного характеру договірні зобов'язання визначають правомірну поведінку суб'єктів цивільних правовідносин, забезпечують її дотримання всіма учасниками цивільного обігу, а у разі порушення правил цієї поведінки – створюють можливість для застосування відповідних заходів цивільно-правової відповідальності.

Найбільш яскраво значення і зміст договірних зобов'язань розкриваються при їх виконанні. Виконання – це динамічний стан зобов'язання, завдяки якому реалізуються (здійснюються) права і обов'язки його сторін. В процесі виконання оцінюється сукупність дій (бездіяльність) боржника щодо виконання покладених на нього обов'язків з точки зору відповідності їх вимогам закону, умовам договору, звичаям тощо, а отже з точки зору визнання виконання належним.

Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. (набрав чинності з 1 січня 2004 р.), вніс низку суттєвих змін до правового регулювання виконання договірних зобов’язань, викликаних потребою приведення його до якісно нового рівня, що відповідав би становленню і розвитку ринкових засад в Україні, сприяв би реалізації принципів верховенства права, свободи договору, добросовісності, розумності та справедливості.

Значна частина новел до Цивільного кодексу України, що стосуються виконання договірних зобов’язань, не отримала належного науково-теоретичного аналізу у вітчизняній цивілістичній науці, оскільки наявні наукові розробки стосуються, як правило, лише окремих аспектів, пов’язаних із виконаннями тих або інших договорів. Комплексне дослідження проблем виконання договірних зобов’язань, яке б охоплювало весь спектр відносин, що виникають при цьому, враховуючи динаміку зобов’язального правовідношення та обставини, що на неї впливають, відсутнє.

Потребує вивчення і ефективність норм зобов’язального права, покликаних регулювати виконання цивільно-правових договірних зобов’язань.

Актуальними залишаються проблеми узгодження норм Цивільного і Господарського кодексів України, що регулюють однотипні відносини щодо виконання цивільних і господарських зобов’язань, а також приведення у відповідність до Цивільного кодексу України положень актів цивільного законодавства, прийнятих раніше.

Важливість проблеми виконання договірних зобов’язань для приватної і суспільної сфер життєдіяльності, недостатня її дослідженість і виникнення нових питань у зв’язку з прийняттям Цивільного та Господарського кодексів України, які потребують свого вирішення, обумовили необхідність комплексного монографічного дослідження вказаної проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося в межах бюджетної теми юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Формування механізму реалізації та захисту прав та свобод громадян України” (номер теми 01-БФ-042-01; номер державної реєстрації 019 U007725).