ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження

Напрям на розбудову правової держави в Україні, питання удосконалення державно-правового механізму влади, проведення конституційної реформи та реформи органів місцевого самоврядування потребують науково-обґрунтованої моделі організації публічної влади, що пояснює сутність та процедуру цих процесів у громадянському суспільстві. В основі такої моделі лежить нормативне поняття суспільного договору, як поняття, що визначає юридичні засади політичної самоорганізації суспільства. Однак нормативна природа поняття суспільного договору не є абсолютно визнаним у науці положенням. Під питанням знаходиться і договірна теорія держави в цілому як комплекс політико-правових, теоретико-правових, філософсько-правових поглядів на сутність і природу публічно-правового договору про створення держави громадянським суспільством.

Договірна (контрактна) теорія держави має древню історію в філософії права: виникла в період античності ще в школі софістів, зіграла одну із провідних ролей в становленні поняття метафізичної системи права та юридичного поняття держави в період Середніх віків та Нового часу, але у зв’язку з критикою всього природно-правового напрямку філософії права в ХІХ ст. була відкинута як ненаукова. Її не визнавали ні історична школа права, ні позитивно-юридична, ні соціологічна. Певні традиції дослідження природи суспільного договору зберігала філософсько-правова школа (школа відродженого природного права). Зокрема, в Росії у дореволюційний період ХІХ–ХХ ст. дослідженням проблем контрактної теорії держави в теорії та філософії права займались: М. М. Алексєєв, В. М. Гессен, І. О. Ільїн, М. Кареєв, Б. О. Кістяківський, М. Ковалевський, К. Кузнєцов, П. І. Новгородцев, Л. І. Петражицький, В. О. Савальський, Є. В. Спекторський, Г. Ф. Шершеневич, О. С. Ященко та ін.; в історії філософії права: С. А. Бершадський, А. М. Деборін, Ю. Жуковський, В. Ф. Залеський, М. М. Коркунов, О. М. Ладиженський, В. С. Покровський, М. О. Рейснер, Є. М. Трубєцкой, Б. М. Чичерін, П. Д. Юркевич, М. Д. Яворський, К. М. Ярош та ін.

У сучасних теорії та історії політичних і правових учень контрактна теорія держави є предметом розгляду як одна з юридичних теорій походження держави – вона розглядається лише в плані історії теорії права. Однак, науково-дослідницький інтерес розробкою проблем договірної теорії держави спостерігається в школі філософії та соціології права, що обумовлює сучасні телеологічні та деонтологічні напрями її досліджень. Практично-прикладний характер деонтологічного напряму досліджень поняття суспільного договору з виходом у соціологію права характерний для американських філософів та теоретиків права, зокрема, для Лона Л. Фуллера, Джона Ролза, Роналда Дворкіна та ін. В англо-американській традиції філософії права також зберігається конструктивістський підхід до опрацювання політичних теорій влади, де поняття соціального контракту відіграє важливу роль.

У континентальній традиції права питання договірної теорії держави вивчаються в рамках ціннісно-нормативного підходу філософії права, який пов’язаний більшою мірою з фундаментальним характером теоретичних досліджень у науці. Так, у німецькій школі права деякі питання договірної теорії з позицій аксіології та методології науки розглядалися Г. Радбрухом, Р. Циппеліусом, О. Хьоффе та ін. Слід відмітити представників ціннісно-нормативного напряму філософії права сучасної російської школи права, істориків та теоретиків права, що досліджували проблеми контрактної теорії: М. М. Азаркіна, П. С. Граціанського, В. Г. Графського, В. Д. Зорькіна, І. О. Ісаєва, І. Ю. Козліхіна, О. Е. Лейста, Л. С. Мамута, О. В. Мартишина, М. М. Марченка, В. С. Нерсесянца, А. В. Полякова, Е. Ю. Соловйова, В. А. Четверніна, та ін.

У вітчизняній науці на окремі питання договірної теорії держави звертали увагу: філософи та теоретики права – С. С. Алексєєв, О. О. Бандура, В. М. Баранов, В. А. Бачинін, М. Г. Братасюк, Є. В. Бурлай, Г. А. Вдовіна, А. В. Гулига, С. Д. Гусарєв, Г. Д. Гурвіч, М. А. Дамірлі, К. К. Жоль, А. Ф. Зотов, Д. А. Керімов, О. І. Ковлер, А. А. Козловський, М. І. Козюбра, М. В. Костицький, А. Ф. Крижанівський, В. В. Лемак, Л. А. Луць, С. І. Максимов, Ю. М. Оборотов, О. В. Петришин, П. М. Рабінович та С. П. Рабінович, С. С. Сливка, О. Д. Тихомиров, О. Ф. Черданцев, В. О. Чефранов, М. В. Цвік та ін.; історики політико-правових вчень – Т. Г. Андрусяк, Л. Н. Гармаш, В. В. Кондзьолка, О. Л. Копиленко, С. А. Крилова, Н. Г. Мозгова, І. В. Огородник та В. В. Огородник, О. Ф. Скакун, В. Г. Сокуренко, В. Татаркевич, Ю. О. Федів, Н. В. Хамітов, Ф. П. Шульженко, І. О. Шумак та ін.; теоретики та практики конституційного права – О. М. Мироненко, А. М. Колодій, В. М. Шаповал, В. М. Селіванов та ін.

Однак спеціальні фундаментальні теоретико-правові дослідження договірної (контрактної) теорії держави як юридично-деонтологічної на основі розгляду нормативної природи поняття суспільного договору в науці не проводились. Це й обумовлює актуальність теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі теорії та історії держави та права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до бюджетної теми № 06БФ042-01: “Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу”; номер державної реєстрації – 0106U006631.