ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОЛІЗІЙ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Узятий Україною курс на побудову правової держави поставив вимогу кардинального реформування усіх сфер суспільного і державного життя. Суперечливі підходи до вирішення суспільно значущих проблем в економічній, політичній, культурній та ідеологічній сферах життя не могли не відбитися на якості законодавства, про що свідчать численні колізії. Системний розгляд заходів попередження та способів подолання колізій у національному законодавстві стає все більш актуальним. При цьому вивчення різного роду колізій у законодавстві і легального механізму їх вирішення необхідне навіть не стільки в аспекті проведеної законодавчої реформи, скільки в площині нових правових відносин, що розвиваються.

Незважаючи на те, що окремі аспекти проблеми колізій у законодавстві привертали увагу фахівців у рамках загальної теорії права, дотепер в Україні відсутнє комплексне дослідження колізій у законодавстві. Зазначене зумовлює необхідність загальнотеоретичного аналізу широкого кола питань щодо змісту, видів колізій у законодавстві, заходів їх попередження та способів вирішення. Аналізу на наявність колізій потребує будь-яка конкретна галузь законодавства України, особливо податкове законодавство як одне з самих суперечливих в правовій системі України. Його загальновизнаною особливістю є складність та нестабільність, постійними рисами – неточності та суперечності. Проте, як показує практика правозастосування, зміни, що вносяться до законів України з питань оподаткування, досить часто породжують нові проблеми.

Ось чому найбільш актуальним є дослідження законодавчих колізій саме на прикладі податкового законодавства України.

Дисертант спирався на результати теоретичних досліджень представників вітчизняної й іноземної науки, які працюють в галузі теорії держави і права, конституційного права, податкового права та інших юридичних наук, зокрема: Н. Александрової, С. Бобровник, Ю. Власова, К. Волинки, Л. Воронової, М. Галянтича, П. Геги,  Л. Горбунової, С. Горьової, А. Граціанова, В. Денисенко, Г. Дутки,  С. Дудар, Н. Железняк, А. Зайця, В. Копєйчикова, А. Ковальчук,  А. Козуліна, Н. Кучерявенко,  О. Лавриновича, А. Ластовецького,   Д. Лилака, М. Матузова, В. Мельника, Д. Михайловича, Є. Назаренко, І. Овчаренко, Ю. Пацюка, А. Піголкіна, В. Плавича, С. Погребняка,  В. Погорілка, П. Рабіновича, Т. Савченко, М. Селівона, О. Скакун,  В. Смородинського, С. Станік, М. Тесленко, Ю. Тодики,  Ю. Тихомірова, Н. Фліссак, Ю. Шемшученка, Т. Щеколаєвої,  Т. Ямненко, О. Ющика.

Емпіричну базу дослідження складають Конституція України, поточне національне законодавство, у тому числі міжнародні договори України, згоду на обов’язковість яких дала Верховна Рада України, рішення Конституційного Суду України, а також практика застосування законодавчих актів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з науково-дослідною роботою, що проводиться в Міжрегіональній академії управління персоналом, і виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт  кафедри теорії та історії держави і права за темою «Актуальні державно-правові проблеми розбудови України».