ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протидія злочинності є одним з пріоритетних завдань української держави. Останніми роками, за даними офіційних звітів, відбулися зміни у структурі злочинності у напрямку збільшення кількості злочинів невеликої та середньої тяжкості, у запобіганні яких чималу роль відіграє інститут звільнення від кримінальної відповідальності. Реформування сучасної моделі кримінально-правового регулювання суспільних відносин передбачає зміну вектора карального правосуддя до впровадження відновлювального підходу у вирішенні питань притягнення до кримінальної відповідальності.

З набуттям чинності Кримінальним кодексом (далі – КК) України 2001 року розпочалося впровадження у правозастосовну практику вперше формально відокремленого комплексу норм, що передбачають звільнення від кримінальної відповідальності. Така діяльність нашої держави спрямована на досягнення цілей кримінального права засобами заохочення і триває протягом 2001-2008 років. З огляду на це необхідним є проведення її оцінки, яка полягає у з’ясуванні ефективності звільнення від кримінальної відповідальності. Комплексний аналіз кримінального законодавства та практики його реалізації дозволить визначити сучасний стан застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності та обґрунтувати необхідність його удосконалення.

У теорії кримінального права значну увагу вивченню проблем звільнення від кримінальної відповідальності приділили Ю.В. Баулін, О.І. Бойцов, Я.М. Брайнін, К.К. Вавилов, Г.Б. Віттенберг, Л.В. Головко, Т.Т. Дубінін, С.Г. Келіна, Н.Ф. Кузнєцова, В.І. Курляндський, С.Н. Сабанін, В.В. Скибицький, Е.С. Тенчов та ін. Останнім часом окремі види звільнення від кримінальної відповідальності на дисертаційному рівні були досліджені М.Є. Григор’євою, О.О. Житним, Ж.В. Мандриченко, О.В. Наден, О.В. Перепадею та О.О. Ямковою.

Вивченню проблем ефективності права були присвячені праці С.С. Алексєєва, В.В. Головянка, Ф.Е. Жалинського, С.І. Комарицького, М.В. Костицького, В.М. Кудрявцева, В.І. Нікітинського, М.Д. Шаргородського, Є.П. Шикіна, Л.С. Явича та ін.

Таким чином, у науці кримінального права вже накопичено значний досвід застосування норм, що передбачають звільнення особи від кримінальної відповідальності. Дослідники пропонують низку змін до законодавчої регламентації інституту звільнення від кримінальної відповідальності, проте актуальним залишається проведення комплексного аналізу механізму правового регулювання звільнення від кримінальної відповідальності, визначення сучасної практики його застосування в Україні. Оцінка ефективності інституту звільнення від кримінальної відповідальності в Україні дозволить виробити уявлення про доцільність існування в сучасному кримінальному законодавстві таких заохочувальних норм, визначити найбільш актуальні шляхи його вдосконалення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає програмним положенням: Комплексній програмі профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 20 грудня 2006 року; Пріоритетним напрямкам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затвердженим наказом МВС України №755 від 05 липня 2004 року (п. 2.5.); Пріоритетним напрямкам розвитку правової науки на 2005-2010 роки, рекомендованим Академією правових наук України (п. 1). Дисертація виконана відповідно до плану НД та ДКР Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2008 рік.