ВЕКСЕЛЬ ЯК БОРГОВИЙ ЦІННИЙ ПАПІР

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми.  З набуттям чинності Цивільним кодексом України та Законом України “Про цінні папери і фондовий ринок” у нашій державі відбулись якісні зміни правового регулювання відносин у сфері випуску та обігу  цінних паперів.  Широке  застосування векселя у майновому обороті та постійне вдосконалення положень вексельного права визначають необхідність подальшого розвитку одного із найважливіших напрямків побудови цілісної системи цінних паперів. Зазначені тенденції вимагають застосування нових підходів до наукового переосмислення призначення векселя як боргового цінного папера  у вітчизняному майновому обороті. Висвітленню певних аспектів правової природи векселя та визначенню особливостей правового регулювання вексельних відносин присвячена значна кількість  вітчизняних і зарубіжних досліджень. Їх аналіз дозволяє дійти висновку про те, що специфіка правової природи векселя саме як боргового цінного папера, його місце у системі цінних паперів та роль як одного із засобів захисту прав учасників вексельних правовідносин досліджені  недостатньо.

Здійснені в останні роки дослідження вітчизняних науковців  були зосереджені в основному на проблемах визначення  сутності та змісту вексельного зобов’язання, виконання вексельних зобов’язань, питаннях вексельного обігу, специфіки вексельних правовідносин, місця вексельного права у системі цивільного права. Значно менше уваги приділялось аналізу сфери оборотоздатності векселя, меж його  застосування у відносинах  власності, при спадкуванні, зверненні стягнення на майно боржника тощо. На рівні дисертаційних досліджень майже не здійснювалось визначення статусу векселя як боргового цінного папера, а також окреслення  його термінологічного співвідношення із поняттями «зобов’язання», «річ», «правочин», «юридичний факт». Проблема переосмислення функцій та функціонального призначення векселя як боргового цінного папера набула актуальності у контексті положень інструментальної концепції цінних паперів. 

Невирішеними залишилися проблеми неоднозначного сприйняття векселя сучасною судовою практикою, де вексель розглядається то як майно, то як правочин, то як зобов’язання, то як платіжний засіб. Потребує вирішення і проблема недійсності векселя як боргового цінного папера, його співвідношення із недійсністю вексельного зобов’язання. У законодавстві дотепер немає чіткого визначення поняття «векселя як боргового цінного папера», а також понять «простий вексель», «переказний вексель». Після змін, які відбулися у законодавстві та економіці,  потребують  переосмислення питання систематизації національного вексельного законодавства, співвідношення вексельного і цивільного законодавства, які тільки починають досліджуватись наукою цивільного права України. Все це суттєво знижує як можливості ефективного використання векселя в цивільному обороті, так і довіру до нього як до цінного папера. Створення ефективної системи  правового регулювання вексельних відносин неможливе без наукового дослідження виявлених судовою практикою останніх років основних проблем,  пов’язаних із використанням векселя як боргового цінного папера. У дисертаційному дослідженні  використано наукові доробки вітчизняних та зарубіжних правників-цивілістів від дореволюційного періоду до сьогодення, які містяться у працях: М.М. Агаркова,  С.М. Бараца, С.М. Бервено, В.А. Бєлова, М.І. Брагінського, В.В.Воловика, О.О. Вишневського, А.В. Габова, В.М. Гордона, В.І. Гостюка, О.В. Дзери, Л.Ю. Добриніної,  О.М. Єфімова, Н.А. Зоріна, Є.О. Крашеніннікова, М.О. Крутицького, Д.І. Мейєра, Л.В. Можаєва, С.З. Мошенського, Н.Й. Нерсесова, Л.О. Новосьолової, Д.С. Пахомова, О.П. Подцерковного, В.В. Посполітака, І.В. Рукавішнікової, Ф.К.Савіньї, І.Ф Сидорова, А.М. Суміна, Є.Ю. Трегубенко, В.І. Труби, О.С. Іоффе, В.М. Урукова, П.П. Цитовича, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича, Б. Б. Черепахіна, В.Л. Яроцького та інших.

Крім праць зазначених науковців для розроблення  теми дисертаційного дослідження були використані праці ряду інших науковців, зокрема: С.С.  Алєксєєва, Д.В.  Березіна,  А.М. Васільєва, Р.Я. Вейцмана, К.М. Гуцалової, А.В. Демківського, О.І. Дєгтярьової, Д.А. Керімова, В.В. Колєснікова,О.В. Кохановської, Ю.Я. Кравченка, І.М. Кучеренко, Д.М. Лук’янця, С.О. Маслової, А.М. Нагорного, О.П. Орлюк, А.В.  Прокоф’єва, Р.Б. Шишки  та інших.

Наведене вище зумовлює актуальність дисертаційного дослідження проблем правової природи векселя як боргового цінного папера та вдосконалення правового регулювання відносин у сфері  його видачі та обігу. Дослідження специфіки векселя як боргового цінного папера та визначення його функціонального призначення в системі цінних паперів України здійснюється вперше.

 Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось у межах загальної науково-дослідницької програми відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України на тему “Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики”, державний реєстраційний номер РК 0105U000797 (І кв. 2005 р. – ІV кв. 2006 р.)