РЕЛІГІЙНІ НОРМИ ТА ЇХ МІСЦЕ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН

Краткое содержание

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку Україна переживає процес національного відродження, повернення до реалізації ідеї розбудови національної правової системи із урахуванням традиційних та релігійних витоків права. Відбувається активізація зусиль щодо визначення зв’язку права з релігійними нормами, закономірностей духовного розвитку суспільства. Це зумовлює необхідність проведення комплексного дослідження релігійних норм у системі соціально-правового регулювання суспільних відносин. Адже релігійні норми, за допомогою яких здійснюється регулювання окремих сфер суспільних відносин, не стали предметом дослідження  правознавців ні як структурний елемент релігійної системи, ні в якості різновиду соціальних норм. Недооцінка нормативної сторони релігії обумовлює відсутність глибокого аналізу її змісту, функцій та соціальної цінності.

Релігія та право – дві нормативні системи зі спорідненими характеристиками, що з різних сторін врегульовують життя суспільства і протягом тисячоліть взаємодіють у найрізноманітніших формах. Тому, існує об’єктивна потреба визначення поняття, змісту, видів та соціально-якісної характеристики релігійних норм, аби зрозуміти можливі напрями і перспективи їх розвитку та впливу на механізм регулювання суспільних відносин, тип та форму держави; місце релігійних норм у системі джерел права, їх функції та соціальну цінність. Послідовний теоретико-правовий аналіз зазначених проблем дозволить збагатити та розширити існуючу систему знань про джерела та витоки права.

У процесі роботи над дисертацією проаналізовано діючі законодавчі акти, що регулюють відносини між державою та релігійними організаціями, окремі положення Біблії та мусульманські джерела, праці відомих теологів, вчених-каноністів: М. Варьяса, Л. Джерозо, М. Красножона, А. Павлова, М. Суворова, В. Ципіна та інших. Зазначені вчені досліджували переважно питання церковного устрою та управління, джерела церковного права, церковне законодавство, церковний нагляд та судочинство, взаємовідносини церкви з державою та іншими релігійними організаціями, внутрішньоцерковні відносини тощо. Нажаль, поза увагою цих дослідників залишився аналіз релігійних норм у системі соціально-правового регулювання суспільних відносин, класифікація, систематизація та місце в механізмі регулювання суспільних відносин, в системі джерел права, функції і соціальна цінність релігійних норм.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених: М. Александрова, С. Алексєєва, І. Бражника, С. Гусарєва, Ж. Дзейко, В. Єленського, О. Зайчука, С. Зівса, С. Кечекьяна, В. Копєйчикова, В. Клочкова, Н. Коркунова, В. Кудрявцева, В. Лубського, Д. Мануйлова, М. Марченко, Н. Оніщенко, Н. Пархоменко, Л. Петражицького, О. Піджаренко, О. Пузакова, Ф. Рудинського, А. Сухова, Л. Сюкіяйнена, Т. Тарахонич, Д. Угриновича, В. Чіркана, О. Шебанова, Ю. Шемшученка, Г. Шершеневича та інших. Проте, більшість цих досліджень безпосередньо не присвячені аналізу релігійних норм як нормативних регуляторів суспільних відносин. Як різновид соціальних норм, релігійні норми згадуються у працях А. Венгерова, С. Комарова, М. Матузова, П. Музиченка, Г. Муромцева, П. Рабіновича, О. Скакун, В. Хропанюка та інших.

На рівні дисертаційних досліджень зазначені проблеми зачіпали: С. Алаіс та Ю. Оборотов, розглядаючи релігійні норми крізь призму традицій та новацій у праворозумінні; О. Білоус, О. Форостюк та В. Петрик, аналізуючи правове регулювання державно-церковних відносин; О. Кудояр, визначаючи місце релігії у політичній системі незалежної України; В. Малишко та Л. Ярмол, висвітлюючи права та свободи громадян за діючою Конституцією України; С. Місевич, приділяючи увагу джерелам канонічного права; В. Силантьєв, досліджуючи владу та православ’я в Україні в історичній ретроспективі; Ю. Цвєткова, визначаючи значення Єфремовської Кормчої книги як джерела права Київської Русі. Теоретичним та історичним підґрунтям наукової розробки теми на рівні методологічних напрямків та загальних теоретичних й історично-правових концепцій стали роботи: В. Журавського, О. Копиленка, В. Котюка, В. Тація, І. Усенка, О. Шевченка, С. Юшкова та ін.

З огляду на потреби сьогодення актуальним є питання комплексного, системного дослідження релігійних норм та їх місця в системі соціально-правового регулювання суспільних відносин.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною планової теми відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України “Теоретичні проблеми реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні” (номер державної реєстрації 0104U007590) та “Теоретичні проблеми реалізації принципу “Верховенства права” в Україні” (номер державної реєстрації 0106U008729).