КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПРАВОВОГО РЕАЛІЗМУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена теоретичними та практичними проблемами трансформації сучасного українського суспільства, яке характеризується інтенсивним руйнуванням соціальних інституцій тоталітарної доби та активними пошуками нових форм суспільного життя, розбудовою нових державно-правових інституцій демократичного ґатунку.

Зміна соціальних парадигм й ідеалів в українському суспільстві, прагнення затвердити його на засадах права, процес входження України у світове співтовариство правових держав вимагають аналізу існуючих підходів до розуміння права, зокрема дослідження західних філософсько-правових концепцій, що обґрунтовують загальносоціальне призначення права.

Увага до ідей представників американського та скандинавського правового реалізму пояснюється тим, що їх доробки могли б стати цінним орієнтиром в осмисленні та рішенні правових проблем нашого суспільства.

Представники правового реалізму вважали, що вивчення емпірично фіксованих дій правових інститутів і суб'єктів права є важливішою основою розуміння природи права, аніж формальний аналіз задекларованих правових принципів, норм та понять. Важливість дослідження концептуальних основ правового реалізму полягає в тому, що його прихильники виступали за необхідність адаптації права до процесу соціальних змін, закликали досліджувати процес дії права на поведінку людей. Ідеї правового реалізму стали основою виникнення таких напрямів філософії права, як правовий критицизм, правовий економізм, правовий фемінізм.

Проблематика концепції правового реалізму досить розроблена американськими та європейськими вченими. Але в основному їх праці торкалися країн з правовими системами загального права. Серед вчених слід виокремити таких, як: Ведберг А., Брод С., Твінінг В., Санберг Х., Шмідт Ф., Шлегел Дж., Пурсел Е., Пасмур Дж., Мартін М., Маккормак Дж., Калман Л., Фуллер Л., Фішер В., Коен М.

На жаль, серед українських вчених дуже мало тих, хто безпосередньо або опосередковано досліджував це питання. Серед них можливо назвати Кузнєцова В. І., Зайчука О. В., Алаіс С. І. Критично оцінювали погляди правових реалістів у своїх наукових працях Вдовина Г. А., Козловський А. А., Оніщенко Н. М., Тарахонич Т. І., Тимошенко В. І.

Радянські вчені визначали правовий реалізм як буржуазну науку, яку не варто розглядати всерйоз (Туманов В. О., Іоффе О. С., Іваненко О. Ф., Старченко О. О.). Щодо представників російської юридичної науки, то вони побіжно вивчали доробки правових реалістів із метою стислої характеристики реалістичних концепцій права у навчальній літературі (Лейст О. Е., Нерсесянц В. С., Тихонравов Ю. В., Лівшиц Р. З., Кудрявцев В. М.). Серед сучасних вчених варто виокремити праці Ромашова Р. А., який розробив власну концепцію реалістичного позитивізму, враховуючи позитивні положення ідей правових реалістів.

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є творчі доробки вітчизняних науковців з проблем праворозуміння: Бандури О. О., Бобровник С. В., Вовк В. М., Гвоздіка О. І., Костицького М. В., Кравця В. М., Кузнєцова В. І., Максимова С. І., Манохи О. Є., Титова В. Д. та інших.

Відсутність у вітчизняній науковій літературі комплексних розробок, присвячених дослідженню концептуальних основ правового реалізму і зумовлює актуальність обраної автором теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам ст. 7 Закону України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 р. Вона обрана згідно з державними планами та програмами Верховної Ради України, відповідно до державно-правової реформи в Україні. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планової тематики досліджень відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за темою „Теоретико-методологічні проблеми розвитку правової системи України” (номер державної реєстрації 0102 V 001597).