НОРМАТИВНІСТЬ ПРАВА ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена процесами трансформації українського суспільства у напрямку розвитку демократичної, соціальної, правової держави (стаття 1 Конституції України) та реалізації принципу верховенства права  (стаття 8 Конституції України). Ці процеси виводять на перше місце такий фактор суспільного розвитку як право та, відповідно, викликають необхідність у більш глибокому та багатоаспектному дослідженні цього феномену.

Важливою ознакою права, іманентною його сутності, є нормативність. Багатогранність нормативності знайшла вираз у статті 19 Конституції України, в якій закріплено принцип, відповідно до якого громадянам України дозволено робити те, що не заборонено законодавством. Необхідність більш широкого підходу до проблеми нормативності обумовлюється потребами юрисдикційної діяльності Конституційного Суду України (рішення від 27.12.01 у справі № 1-2/2001) та потребами законодавчої політики і практики (зокрема проекти Закону України “Про нормативні правові акти в Україні” № 0923 від 05.01.95 та № 2577 від 20.11.06).

В той же час на сьогодні феномен нормативності права досліджується з традиційних позицій. Ті існуючі праці, де порушується питання нормативності права, були написані ще в середині минулого століття за умов ідеологічного монополізму. Як наслідок, ці праці не відзначаються розмаїттям методології, а також залишається не врахованим досвід зарубіжних правознавців. Крім того, при розгляді питання нормативності права не можна оминати увагою ті трансформаційні процеси, що тривають у сучасному українському суспільстві. Тому, зважаючи на іманентність нормативності праву, нагальним є питання дослідження особливостей прояву нормативності права в умовах перехідного суспільства. У зв’язку з цим звернення автора до філософського осмислення нормативності права є і своєчасним, і необхідним.

У радянській та сучасній науці проблеми правової нормативності розглядаються у комплексі з іншими питаннями або ж як проміжна ланка при дослідженні проблем правознавства (С.С. Алєксєєв, М.І. Байтин, В.К. Бабаєв, С.М. Братусь, А.Я. Вишинський, О.Б. Венгеров, М.І. Козюбра, Ю.В. Кудрявцев, О.О. Лукашева, М.М. Марченко, П.Є. Недбайло, Н. Неновські, В.С. Нерсесянц, Е.Ю. Соловйов, І.Ю. Фарбер, М.В. Цвік, Л.С. Явич). До питань нормативності права зверталися науковці першої половини ХХ століття (М.М. Коркунов М.І. Палієнко), а також класики світової філософсько-правової думки, зокрема Г.В.Ф. Гегель, Т. Гоббс, І. Кант, Ж. Карбоньє, Г. Кельзен, Дж. Локк, Л. Фуллер, Х. Харт та інші. Питання нормативних засад права не є стороннім і для сучасних західних дослідників права, зокрема, Р. Алексі, Ю. Ґабермаса, О. Гьофе, К. Корсгаард, Дж. Постеми, П. Рікера, Р. Ципеліуса та інших. Проте комплексних досліджень, присвячених безпосередньому з’ясуванню проблем нормативності права в Україні немає. На сьогодні у науковій літературі, по-перше, розглядається лише формальна (позитивно-емпірична) сторона нормативності, як наслідок нехтуються її сутнісні якості. В результаті цього, по-друге, сутність нормативності (належне) підмінюється державним примусом, що призводить до збіднілого праворозуміння. Крім того, не береться до уваги важлива ознака нормативності як способу об’єктивації (форми) належного, адже належне не виводиться з велінь держави (емпіричного феномену). Та головне, за таких обставин залишається поза увагою одне з найважливіших питань правознавства взагалі та філософії права зокрема: “Чому людина повинна коритися праву?”, не з’ясованою залишається проблема легітимації державно-правових процесів.

Таким чином, на сьогодні існує потреба у філософсько-правовому переосмисленні існуючих знань стосовно нормативності права та здійсненні на цій підставі комплексного дослідження феномену нормативності права, з’ясування особливостей його прояву в умовах перехідного суспільства.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертаційного дослідження відповідає науковому напрямку “Філософські, соціально-правові та культурологічні проблеми розвитку суспільства”, що розробляє кафедра філософії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах цільової комплексної програми “Філософські та культурологічні проблеми духовного життя суспільства та розвитку особистості” (реєстраційний номер 0106и002286).