ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ НАПАДІВ З МЕТОЮ ЗАВОЛОДІННЯ ЧУЖИМ МАЙНОМ, ВЧИНЕНИХ ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Впродовж ряду років в Україні спостерігається складна кримінальна ситуація. Відбувається не тільки зростання злочинності, але і якісна зміна її характеру. Злочинність стає все більш організованою, оперативно використовує новітні технології, все більш протистоїть і протидіє органам правопорядку, а не просто приховує від них свою діяльність.

В умовах складних політичних і соціально-економічних перетворень в державі проблема активної протидії злочинності обґрунтовано висувається в ряд першочергових державних завдань. На існуючу недосконалість правоохоронної системи держави, недостатнє законодавче й науково-методичне забезпечення правоохоронної діяльності, а отже, захисту прав і свобод людини звернено особливу увагу в Указі Президента України № 143 від 18 лютого 2002 року «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян», а також в Указі Президента України № 84 від 6 лютого 2003 року «Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю та корупцією» та наказом МВС України №755 від 05.07.2004 «Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років». Підвищення організованості і злочинного професіоналізму кримінальних формувань, зростання кількості тяжких і особливо тяжких злочинів стає загрозою для сучасного суспільства. У той же час розкриття і розслідування корисливо-насильницьких злочинів, вчинених організованими групами, у проблемних слідчих ситуаціях за допомогою лише передбачених карно-процесуальним законом дій і заходів не тільки ускладнено, але іноді стає неможливим.

Аналіз статистичних даних МВС України, свідчить про значну поширеність в діяльності організованих груп корисливо-насильницьких злочинів. Даний вид організованої злочинності, здійснюючи замах одночасно і на життя та здоров'я людини, і на різні форми власності, є одним з найбільш небезпечних її проявів. Разом з тим рівень їх розкриття залишається на недостатньо високому рівні. Певною мірою цьому сприяє те, що правоохоронні органи припускаються серйозних помилок при аналізі наявної інформації, плануванні первинних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, висуненні версій, організації взаємодії і т.п., які негативно впливають на рівень розкриття і якість досудового слідства. Значною мірою ці недоліки пояснюються відсутністю ефективних методичних рекомендацій, що не враховують особливостей криміналістичної характеристики злочинів і специфіку ситуацій, що виникають на різних етапах розслідування корисливих нападів, вчинених організованою групою.

Сказане вище актуалізує проблему подальшої розробки оптимальних методів розкриття і розслідування злочинів на основі наукового дослідження типових слідчих ситуацій, що виникають. Не є виключенням і методики розслідування нападів корисливої спрямованості, вчинених організованими групами. Для того, щоб названі методики стали дієвим засобом оптимізації

розслідування цих злочинів, в їх структурі повинні бути виділені система типових ознак і підстав для висунення відповідних версій, визначені зміст і структура тактичних операцій найбільш ефективних в типових слідчих ситуаціях, запропоновані чіткі і в той же час достатньо гнучкі ситуаційні програми.

У криміналістиці вивчення проблем розробки і вдосконалення теоретичних положень методики розслідування злочинів знайшло відображення в працях таких учених, як Ю.П. Аденін, В.Д. Басай, В.П. Бахін, В.Д. Берназ, Р.С. Бєлкін, І.А. Возгрін, В.А. Волинський, В.К. Гавло, І.Ф. Герасімов, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, А.В. Дулов, А.В. Іщенко, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, B.C. Кузмічов, В.К. Лисиченко, І.М. Лузгін, В.Г. Лукаш, М.О. Селіванов, В.В. Тищенко, С.М. Чурілов, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та інші.

Безпосередньо проблематика розслідування корисливих злочинів, що вчинено організованими групами, досліджувалась у роботах Л.І. Аркуші, Л.Д. Гаухмана, А.Ю. Головіна, А.І. Дворкіна, В.А. Жердєєва, О.С. Золотарьова, І.І. Комісарова, В.Є. Корноухова, В.І. Кулікова, P.M. Сафіна, С.С. Стєпичева, А.Я. Целищева, В.М. Шматова, М.П. Яблокова та інших.

Однак, як показує аналіз опублікованих праць із цієї проблеми, в методиках розслідування корисливо-насильницьких злочинів не зосереджувалась увага на особливостях їх розкриття та розслідування, зумовлених вчиненням злочину організованою групою. В розробці методики розслідування злочинів, що вчинюються організованими формуваннями, важливого методологічного значення набуває криміналістичний аналіз проблемної слідчої ситуації та напрямів її позитивного розв'язання. Разом з тим, у теорії криміналістики дотепер не вироблено загальноприйнятого визначення проблемної слідчої ситуації, а методичні рекомендації здебільшого оминають ситуації, коли інформації для прийняття обґрунтованого, найбільш раціонального рішення недостатньо та шляхи її гарантованого отримання не відомі. Аналіз слідчої практики свідчить, що саме такі ситуації є найбільш поширеними в розслідуванні нападів з метою заволодіння чужим майном, що вчинюються організованою групою. У формі нападів вчиняються такі корисливо-насильницькі злочини, як грабіж із застосуванням насильства, розбій, і бандитизм з корисливих мотивів.

У зв'язку із вищевикладеним, обрана тема дисертаційного дослідження обумовлена, з одного боку, необхідністю подальшого розвитку та вдосконалення теоретичних напрацювань, спрямованих на посилення боротьби з організованою корисливо-насильницькою злочинністю, а з іншого - потребами практики у науково обґрунтованих методичних рекомендаціях з оптимізації розслідування нападів корисливої спрямованості, вчинених організованою групою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ їм. Е.О. Дідоренка, а також планом науково-дослідної роботи Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. Обраний напрям дисертаційного дослідження спрямований на виконання основних положень Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом

Президента України від 25 грудня 2000 року №1376, Наказу МВС України №755 від 05.07.2004 «Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років».