Податкове стимулювання економічного росту

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах розвитку тенденцій економічного росту в Україні з одного боку та все ще високого рівня нестабільності й різного роду погроз із іншого боку, проблеми державного регулювання економічних процесів потребують підвищеної уваги. Це стосується як адміністративних, так і економічних методів регулювання економіки. Важливе місце при цьому займають методи податкового регулювання, тому що податки є не тільки основним джерелом державних доходів, а й одним з основних інструментів державного регулювання економічних відносин. Так, частка податкових надходжень у доходах бюджету в останні роки стабільно утримується на рівні 55-65%.  Однак, з огляду на високий рівень тіньового сектора економіки України при одночасному перманентному дефіциті бюджетних коштів і критичному рівні зовнішніх боргових зобов'язань країни в цілому, говорити про просте зниження податкового навантаження до оптимального рівня з метою забезпечення умов для економічного росту недоречно, тому що може виявитися недостатньо резервів і потенціалу для фінансування тимчасового збільшення дефіциту бюджетних коштів, яким завжди супроводжуються подібні заходи.

Питанням державного регулювання економічного росту присвячені роботи багатьох закордонних авторів, серед яких можна виділити: Дж.М.Кейнса, А.Лафера, Дж.Стігліца, П.Самуельсона, А.Філіпса, С.Фішера, М.Фрідмена, Р.Харрода, Й.Шумпетера та ін. Серед вітчизняних дослідників ці питання знайшли відображення в роботах О.Алимова, Б.Буркінського, А.Гальчинського, В.Геєця, А.Даниленка, Б.Данилишина, Я.Жаліла, Б.Кваснюка В.Лагутіна, І.Луніной, І.Лукінова, С.Пірожкова, А.Чухна, М.Чумаченка, С.Юрія. Серед російських вчених слід відзначити Л.Абалкіна, Є.Балацького, В.Сенчагова, Т.Юткіну та інших.

Важливе місце при цьому приділяється розробці й використанню ефективних методів податкового регулювання. Дослідженням проблем реформування податкової системи, становлення податкових систем і різних аспектів фінансової політики держави, зокрема, податкової присвячені роботи Л.Алексеєнко, О.Барановського, О.Василика, В.Вишневського, А.Гальчинського, В.Геєця, А.Гріценка, А.Даниленка, Б.Кваснюка, С.Льовочкіна, Ю.Лисенка, Т. Меркулової, А.Соколовської, Л.Тарангул, Л.Шаблистої та ін.

Однак, проблема формування й обґрунтування методології реалізації податкової політики, спрямованої на комплексний аналіз й оцінку впливу системи оподаткування на ефективність економіки, забезпечення й стимулювання економічного росту в цих роботах ще не отримала вирішення, яке б забезпечило успіх в сучасних умовах.

У теперішній час це обумовило потребу постановки та вирішення нової актуальної проблеми зниження податкового навантаження при одночасному стимулюванні економічного росту, у першу чергу за рахунок скорочення тіньового сектора економіки, для того, щоб зменшення податкових ставок компенсувалося природним ростом податкової бази. При цьому особливе значення приділялося поєднанню адміністративних методів, що забезпечують максимальні й рівномірні надходження в бюджет, та економічних методів податкового регулювання, наприклад, таких як надання пільг в оподаткуванні при одночасному посиленню контролю за наданням і використанням цих пільг.

Таким чином, проблема розробки теорії стимулювання економічного росту податковими методами й методології оподаткування, що забезпечує впровадження цих методів у податкову систему України, а також нових методів податкового менеджменту й адміністрування основних податків є актуальною, що обумовило вибір теми, мету дослідження й його завдання.  

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами.  Дисертація виконана в рамках держбюджетних наукових  досліджень Донецького національного університету: «Моделювання динаміки виробничо-економічних систем» (номер держреєстрації 0100U001971) (запропоновано методологію та моделі оцінки податкового потенціалу регіонів, яку засновано на запропонованій автором класифікації; механізм оцінки впливу податків на суми податкових надходжень; досліджено комплекс механізмів мінімізації податкової заборгованості) і «Моделювання логістичної системи підприємства» (номер держреєстрації 0104U009167) (автором вдосконалено структуру СППР у податкових органах, яка дозволяє ефективно й оперативно вирішувати нові завдання, пов'язані з розвитком  стимулюючої функції системи оподаткування; реалізовано механізм ліквідації податкової заборгованості підприємств). У виконанні зазначених тем автор брав участь як співвиконавець.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методології стимулювання економічного росту податковими  методами. Для досягнення поставленої мети в дисертації були поставлені й вирішені наступні завдання:

визначено основні характерні риси стимулювання економічного росту податковими методами на основі аналізу еволюції функцій податкових систем та оцінено стан і розкрито перспективи розвитку стимулюючої функції податкової системи України;

розширено тлумачення стимулюючої функції податків за рахунок переміщення акцентів зі сфери матеріальної й фінансової взаємодії в сферу організаційну й управлінську;

виявлено негативні сторони організаційної структури податкових органів, які перешкоджають розвитку стимулюючої функції податкової системи;

розроблено концепцію реалізації стимулюючої податкової політики в частині забезпечення стабільності доходів бюджету яка заснована на організації взаємодії трьох активних агентів: платники податків, податкові органи й регіони;

розроблено механізм оцінки впливу зміни податків на суми податкових надходжень і обґрунтовано можливість одержання позитивного економічного ефекту від зниження податкового навантаження в довгостроковій перспективі;

розроблено метод оцінки очікуваної прибутковості від функціонування підприємств у тіньовому секторі економіки, використання  якого  дозволило сформулювати перспективні для податкових органів напрямки скорочення прибутковості тіньового сектора і відповідно росту доходів бюджету за рахунок переводу капіталу в реальний сектор економіки;

розглянуто механізм вибору стратегії податкових органів щодо стягнення недоїмки в бюджет;

запропоновано комплекс оптимізаційних моделей, реалізація яких забезпечує підвищення ефективності реалізації процесу зниження податкової заборгованості підприємства;

сформульовано систему принципів для розробки методології й основні етапи процесу визначення податкового потенціалу регіонів;

запропоновано метод і реалізовано процедуру кластеризації регіонів України з використанням теорії нечітких множин;

проведено адаптацію методу репрезентативної податкової системи для оцінки податкового потенціалу за основними податками, отримано оцінку податкового потенціалу регіонів на основі методу макропоказників;

запропоновано динамічну імітаційну модель формування доходів регіонального бюджету за рахунок податкових надходжень і проведено імітаційні експерименти з нею;

визначено категорії та розроблено механізм класифікації підприємств-мінімізаторів, який забезпечує розробку підходів щодо боротьби з незаконною мінімізацією податкових зобов'язань;

уточнено перелік класифікаційних характеристик підприємств-мінімізаторів, аналіз яких дозволяє оцінювати обсяги коштів, що обертаються в тіньовому секторі економіки й визначати напрямки роботи податкових органів по скороченню цих коштів шляхом переводу їх у реальний сектор економіки;

сформульовано характерні риси діяльності «центрів штучного кредиту», дано визначення фіктивного підприємства й запропоновано механізм виявлення фіктивних підприємств;

запропоновано методологію синтезу системи управління податковими органами та виділено основні підсистеми й структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень у податкових органах, яка дозволяє оперативно вирішувати нові задачі, пов'язані із впровадженням стимулюючої системи оподаткування.