Актуальність теми. Перед національними економічними системами різних країн традиційно стоїть завдання розширення ємності інвестиційного ринку, що змушує їх активно працювати над розробкою ефективних механізмів, здатних акумулювати вільні фінансові ресурси на фінансовому ринку та спрямовувати їх в сегменти економіки, які формують потенційний попит на інвестиційний ресурс. Іпотека, як засвідчує багаторічний досвід її застосування у світі, являє собою один з таких механізмів, при цьому вона виступає як сполучний елемент в макроекономічній системі, який завдяки мультиплікаційному ефекту спроможний активізувати різновекторні ринки: капіталу, житла, будівельних матеріалів, землі, комерційної нерухомості, кредитів, депозитів, праці, страховий ринок, сферу недержавного пенсійного забезпечення тощо. Іпотека також робить вагомий внесок у розширення ємності фінансового ринку, диверсифікацію його інституціональної структури та структури фінансових інструментів, формує та збалансовує інтереси учасників іпотечного ринку, створює механізми здешевлення позичкового ресурсу, забезпечує досягнення соціально-економічного ефекту в процесі споживання учасниками ринку відповідного іпотечного продукту.
Для України розбудова іпотечного ринку є важливим та актуальним завданням на шляху подальшого реформування економіки і створення адекватного сучасним вимогам фінансового ринку з відповідною структурою та інституціональними складовими. При цьому розвиток іпотечного ринку вирішує як економічні проблеми активізації та ефективного використання фінансових ресурсів, так і соціальні завдання щодо залучення різних соціальних верств населення до задоволення своїх потреб через механізм фінансового ринку. Це визначає необхідність розробки і релізації державної програми забезпечення даних процесів в Україні, їх теоретичне обґрунтування з врахуванням особливостей національної економіки та існуючих загальносвітових тенденцій в розвитку іпотечного кредитування.
Окремим аспектам складної і багатопланової проблеми ринку іпотечного кредитування присвячено праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів та фінансистів. Проблемі іпотеки постійно приділяють значну увагу такі вітчизняні дослідники як: В.Валентинов, О.Євтух, М.Дем’яненко, Т.Ковальчук, В.Кравченко, С.Кручок, В.Лагутін, Б.Луців, І.Лютий, А.Мороз, О.Онищенко, К.Паливода, А.Пересада, В.Поляченко, І.Пучковська, В.Радченко, П.Саблук, М.Савлук, С.Юргелевич, С.Юрій, а також російські вчені Ю.Агєєв, Н.Журкіна, М.Логінов, В.Кудрявцев, О.Кудрявцева, О.Лаврушин, та вчені інших країн Б.Батлер, І.Бернард, Л.Гітман, Ф.Мишкін, Р.Міллер, Д.Ван Хуз, Р.Страйк, Т.Стейнметц, Ф.Уітт, Ф.Фабоці та інші.
Разом із тим, у працях вітчизняних і зарубіжних вчених низка важливих питань теоретико-методологічного та практичного спрямування розвитку іпотечного кредитування залишаються розглянутими не в повній мірі, при цьому частина із них є дискусійними. Зокрема, в Україні сьогодні неоднозначно трактується базове поняття „іпотечний кредит”, причому як в науковому середовищі, так і в чинному законодавстві. Фактично відсутнє бачення моделі іпотечного кредитування аграрного сектору під заставу земель сільськогосподарського призначення, а також інституціональної структури даного сегмента іпотечного ринку. Недостатньо опрацьовані, а відповідно суперечливі механізми залучення довгих та дешевих ресурсів у систему рефінансування іпотечних кредиторів, особливо тих, що кредитують сільськогосподарських товаровиробників.
Окремою складовою в дослідженні розвитку національного іпотечного ринку є проблема взаємозв’язку і взаємозалежності з фінансовим ринком, що визначається диверсифікацією його інституціональної структури та структури фінансових інструментів. Іпотечний ринок практично не розглядається під кутом зору потенційних переваг, загроз та небезпек внаслідок активізації процесів глобалізації та світової інтеграції. Також недостатньо вивчені питання диверсифікації джерел та шляхів акумулювання дешевого позичкового ресурсу, посилення конкуренції на ринку кредитних і депозитних послуг тощо.
За таких обставин всебічне дослідження ринку іпотечного кредитування в умовах трансформації економіки України з системних позицій набуває особливої ваги й актуальності, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри банківського менеджменту та обліку Тернопільського національного економічного університету за комплексною темою „Дослідження і розробка науково-методичних основ обліку, аналізу і аудиту в комерційних банках України”, (номер державної реєстрації 0102U007218), у межах якої обґрунтовано напрями підвищення ефективності функціонування ринку іпотечного кредитування в економічній системі держави.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад формування та функціонування ринку іпотечного кредитування у житловій та аграрній сферах, обґрунтування пропозицій щодо підвищення збалансованості взаємодії всіх його учасників з урахуванням розробки та реалізації державної політики у сфері іпотеки в умовах трансформації економіки України.
Поставлена мета зумовила вирішення таких основних завдань:
·систематизувати методологічні засади та здійснити аналіз сучасних досліджень іпотечного ринку в Україні та інших країнах;
·здійснити оцінку та обґрунтувати прогноз потреб і можливостей населення щодо вкладання коштів у житло, потенційні розміри збільшення пропозиції житла, іпотечного житлового кредитування в Україні;
·з’ясувати стан розвитку ринку іпотечного кредитування в житловій та аграрній сферах та обґрунтувати організаційно-правові та економічні засади його формування та функціонування в умовах трансформації економіки України;
·визначити теоретичні підходи до розглядуіпотеки як ефективного механізму розширення ємності ринку іпотечного капіталу;
·запропонувати напрями підвищення ефективності іпотечної системи України через взаємодію усіх її структурних елементів;
·виявити можливості іпотечного ринку України з позицій додаткового джерела в механізмі залучення позичкового капіталу в реальний сектор економіки;
·здійснити сегментацію іпотечного ринку України за регіонально-територіальним критерієм та критерієм належності до сільського та міського населення;
·обґрунтувати місце та роль держави на іпотечному ринку, виходячи з пріоритетів розвитку житлової та аграрної сфер;
·систематизувати ризики іпотечного кредитування та оцінити їх прояв в залежності від моделі іпотечного ринку;
·оцінити перспективні параметри житлової іпотеки в контексті взаємодії і динаміки пропозиції житла на ринку та попиту на нього;
·визначити перспективи іпотечного кредитування в аграрному секторі в контексті становлення та розвитку ринку сільськогосподарських земель, доцільності створення Державного земельного (іпотечного) банку;
·проаналізувати перспективи взаємовпливу розвитку іпотечного ринку та фінансового ринку в контексті розбудови інституціональної структури та фінансової системи України;
·обґрунтувати перспективи інтеграції фінансового ринку України досвітової фінансової системи з позиції залучення на іпотечний ринок іноземного капіталу.
Об’єктом дослідження є система економічних відносин між суб’єктами ринку іпотечного кредитування в умовах трансформації економіки України.
