ПРАВОРОЗУМІННЯ: ГЕРМЕНЕВТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Актуальність теоретичних досліджень праворозуміння як герменевтико-мисленнєвого процесу зумовлюється основоположним впливом останнього на будь-яку стадію праворегулятивної діяльності, особливо на офіційне тлумачення юридичних норм. Дослідження, зокрема ті, що здійснюються крізь призму герменевтики, здатні сприяти встановленню сутності процесу і результату праворозуміння, з’ясуванню залежності між праворозумінням і зовнішньою формою його вияву у мові, а також окресленню сфери та меж впливу позаправових факторів на інтерпретацію юридичних норм взагалі. Такі герменевтичні дослідження дозволяють виявити механізми, через посередництво яких праворозуміння, а також означені різноманітні фактори неодмінно впливають на правотлумачну практику суб’єктів державно-юридичного регулювання.

Окремі аспекти загальної теорії праворозуміння привертали увагу сучасних дослідників – як вітчизняних, зокрема С. Алаіс, В. Бабкіна, В. Бачиніна, С. Бобровник, М. Братасюк, Є. Бурлая, С. Дністрянського, В. Дудченко, М. Козюбри, О. Костенка, В. Кравця, Л. Луць, С. Максимова, В. Марчука, Ю. Оборотова, Л. Петрової, В. Плавича, С. Сливки, О. Стовби, М. Цвіка, В. Череватюка, Ю. Шемчушенка, так і зарубіжних, зокрема Г. Адигезалової, О. Алєксандрова, С. Алєксєєва, М. Байтіна, В. Баранова, П. Баранова, П. Бельда, А. Бобильова, Р. Веймара, М. Віллея, Ю. Габермаса, Н. Железнової, В. Зорькіна, В. Казімірчука, А. Кальсамільї, І. Козліхіна, Е. Кузнєцова, В. Кулапова, О. Лейста, Р. Лівшиця, Д. Луковської, Н. Лумана, Г. Мальцева, О. Мартишина, В. Муравского, В. Нерсесянца, П. Оля, А. Ольєро, О. Полякова, В. Попова, С. Тао, Є. Тітанта, В. Толстіка, В. Туманова, О. Хьоффе, Е. Хоріна, І. Честнова, Г. Чернобеля, В. Четверніна, Л. Явича. Слід особливо відзначити праці тих науковців, які висвітлювали саме герменевтичні аспекти праворозуміння та інших проблем юриспруденції, зокрема А. Бернюкова, М. Блажевича, І. Блажевича, В. Гассемера, А. Кауфмана, А. Козловського, І. Малінової, О. Мережка, О. Овчиннікова, О. Писаревського, П. Рабіновича, П. Рікера, О. Скакун, В. Суслова. Проте у вітчизняному загальнотеоретичному правознавстві поки що не було здійснено комплексне монографічне дослідження герменевтичних аспектів процесу й результату праворозуміння та його впливу на офіційну інтерпретацію юридичних норм. Тому тема даного дисертаційного дослідження видається досить актуальною як для подальшого розвитку теорії праворозуміння та методології його дослідження, так і для вироблення пропозицій для вдосконалення правотворчої та правотлумачної діяльності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом наукової діяльності кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка в межах теми «Юридичний механізм забезпечення прав людини і громадянина в сучасних правових системах» (номер державної реєстрації 0105U004915).