ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВ ВІДКРИТОГО ТИПУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Вітчизняна кримінально-виконавча система (далі – КВС) обрала новий, дещо інший організаційно-правовий шлях, тісно пов’язаний з міжнародними правовими та соціально-етичними нормами, з концепцією прав людини. Така зміна потребує не лише нових підходів до проблем її діяльності, але й нового змісту та стилю наукового дослідження функціонування КВС та визначення концептуальних адміністративних засад їх реалізації.

Виправна система України знаходиться на шляху пошуку нових механізмів управління, які б змогли найорганічніше поєднати кримінально-виконавчі імперативи та заходи ресоціалізуючого характеру, особливо це стосується виробничої сфери, яка заповнює більшість часу засуджених під час відбування покарання.

Незважаючи на складність та важливість поставлених завдань, вітчизняна КВС перебуває поза увагою багатьох державних і громадських інститутів. Відсутні прогноз і наукове обґрунтування процесів, що відбуваються в установах виконання покарань (далі – УВП), залишається невизначеною державна політика щодо вироблення організаційно-правових засад їх діяльності.

Аналіз функціонування УВП на сучасному етапі розвитку нашої держави свідчить про недосконалість їх організаційно-правового забезпечення. Особливо відчутною вона є у діяльності виробничого комплексу цих установ.

Зважаючи на те, що УВП є суб’єктами не лише кримінально-виконавчих, але й адміністративно-правових правовідносин, ефективна організація діяльності їх підприємств є важливою складовою удосконалення державної політики у сфері функціонування виправної системи України загалом.

Актуальності темі дослідження додає розпорядження Президента України „Про заходи щодо реформування Державної кримінально-виконавчої служби України” (21.05.2007 р.), метою якого є підвищення ефективності державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, удосконалення діяльності усіх її сфер та формування у громадськості належного розуміння значення установ, які виконують кримінальне покарання.

Зосередивши увагу на організаційно-правових засадах діяльності підприємств нового для вітчизняної виправної системи інституту (установ відкритого типу), ми спробували довести необхідність ефективного виконання ними завдань, конструктивно використовуючи управлінський потенціал у сфері забезпечення засуджених до обмеження волі робочими місцями та надання їм професійних вмінь і навичок, залучаючи до виправного процесу усю свідому громадськість та органи державної влади і місцевого самоврядування.

В актуальності теми дисертації переконує ступінь наукової розробки проблематики дослідження, оскільки комплексного вивчення організаційно-правових засад діяльності підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу (далі – КВУВТ) в Україні в контексті науки адміністративного права не проводилося. Водночас, аналіз наукових праць представників різних галузей права та інших наук допоміг авторові у формуванні комплексного уявлення щодо проблематики дослідження.

Наукові праці вчених-адміністративістів В. Авер’янова, О. Андрійко,                 Г. Атаманчука, Ю. Битяка, І. Голосніченка, Р. Калюжного, Л. Кисіля,                  І. Коліушка, В. Колпакова, В. Курила, Н. Нижник, В. Пєткова, В. Шкарупи та багатьох інших вчених дозволяють визначити роль та місце УВП як державних інституцій, які виконують функції управління, у тому числі і діяльністю власних підприємств.

Питання удосконалення організації управління виробництвом УВП досліджені у працях А. Абрамової, В. Андрєєва, С. Вороніна, А. Воробйова,       Н. Горазєєва, А. Козлової, Б. Коновалова, І. Константинова, Ж. Костериної,       Л. Сапронової, Ю. Скрипника, А. Торопчинова, А. Устинова, Н. Чунькова та інших вчених.

Наукові праці М. Аблізіна, Є. Бодюла, П. Буликова, В. Васильця,              В. Гераніна, А. Гренкіна, В. Горобцова, М. Дутова, А. Зубкова, В. Карушина,    В. Квашиса, М. Кирилова, Л. Клюєва, І. Корячкіна, О. Міхліна, О. Новикова,     П. Подимова, В. Селіверстова, В. Сілкова, М. Стручкова, С. Фаренюка,            В. Фетисова та інших дослідників стосувались вивчення питань організаційно-правових засад діяльності КВУВТ та сприяли формуванню у автора цілісної картини зазначеної проблематики.

Серед сучасних вітчизняних представників пенітенціарної науки потрібно назвати Є. Бараша, І. Богатирьова, А. Галая А. Геля, С. Гречанюка, І. Жук,        Л. Жука, А. Калінюк, Р. Калюжного, О. Колб, В. Корчинського, В. Льовочкіна, О. Неживець, О. Пташинського, Г. Радова, О. Романенка, В. Севостьянова,       А. Степанюка, Ю. Чакубаша, Д. Ягунова та багатьох інших вчених.

В роботі використаний особистий практичний досвід здобувача у галузі адміністрування в УВП.

Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена:                   1) необхідністю глибокого аналізу чинного законодавства стосовно питань функціонування як КВУВТ, так і виробничої галузі КВС взагалі та установ відкритого типу зокрема, виявлення та окреслення найбільш проблемних питань організаційного та правового забезпечення їх діяльності; 2) потребою в обґрунтуванні важливості виробничо-професійної складової діяльності УВП саме у контексті забезпечення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених; 3) важливістю привернення уваги державних інституцій та усієї свідомої громадськості до нагальних проблем виправної системи; 4) потребою більш детального вивчення та застосування досвіду функціонування підприємств КВУВТ інших держав; 5) необхідністю дотримання міжнародних стандартів у сфері функціонування УВП під час залучення засуджених до виробничої діяльності; 6) нагальністю розробки науково обґрунтованих рекомендацій удосконалення організаційно-правових засад діяльності КВУВТ та їх підприємств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з Пріоритетними напрямами наукових досліджень Національного аграрного університету. Тема роботи безпосередньо пов’язана з тематикою наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету та деякими організаційно-управлінськими аспектами НДР „Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0106U004241).