ІМПЕРАТИВНІСТЬ МОРАЛІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасній соціокультурній ситуа­ції все біль­шого значення набуває не тільки мораль, а й методологічний характер імперативу моралі, який спрямований на пошуки вищих цінностей для гармонізації су­спільних відносин, оскільки сьогодні все більш відчутним є розпад ціннісних орієнтацій, загострюється криза внутрішньої і зовнішньої політики держави. Етична стурбованість охоплює суспільство, яке все частіше вдається до рене­сансної думки щодо подальшої долі життєдіяльності, руху за права і свободи, національної і світової безпеки.

Протягом усієї історії розвитку людства дослідники зверталися до професійної моралі як винятково важливого критерію, відповідно до якого повинні визначатися напрями діяльності держави. Ці критерії завжди були еталоном оцінки діяльності держави, її політики, а професійна мораль віді­гравала значну роль у суспільному житті будь-якої держави і народу.

Моральна революція свідомості людства вимагає передусім підви­щення ступеня надійності впливу правоохоронних органів на цивіліза­ційний процес, оскільки безвихідне становище політичних дій призводить до судових розглядів. Така ситуація в державі створює підґрунтя для росту злочинності, руйнації закономірного розвитку суспільства.

Дослідження професійної діяльності слідчого полягає не тільки у важливості її характеристики як категорії суспільного життя, а й у створен­ні на цій основі норм права. Позитивне право недостатньо наповнене нор­мами природного права, зокрема моральними імперативами, що не забезпе­чує дієвості правової справедливості, доцільності та стабільності. Взірцем імперативності моралі у праві слугують міжнародні стандарти захисту прав людини та міжнародне право, де наявна певна збалансованість норм пози­тивного права з природним.

Досудове слідство має творчий процес, який тією чи іншою мірою напов­нений змістом, і моральні норми усвідомлюються слідчим. Проте політична й економічна нестабільності, зловживання владними повно­важеннями доволі багатьох посадових осіб мають негативний вплив на професійну діяльність слідчого. Нинішня ситуація диктує потребу сформу­вати у слідчого моральний імунітет, необхідний для реалізації правових норм згідно з Конституцією України.

Таким чином, особливістю дисертаційної роботи є відсутність у науці комплексного дослідження філософсько-правових проблем у професійній діяльності слідчого.

Потреба у дисертаційному дослідженні посилюється тим, що сучасна професійна діяльність слідчого часто зазнає впливу тих ідеологій, які пану­ють в сучасному українському суспільстві, коли розуміння права подекуди зводиться до політичних та бізнесових домовленостей. Авторитет права втрачається через різного роду «недоторканності», що сприяє свавільним діям окремих політиків чи державних чиновників, внесенню спеціальних змін у законодавство, а слідчий потрапляє у безвихідне становище без чітких орієнтирів у праві і власній професійній діяльності.

Відтак вимогою часу є потреба нового, філософсько-правового осмис­лення професійної діяльності слідчого та надання йому права користуватися принципом верховенства права, використовуючи при цьому моральні імперативи.

Стан наукової розробки проблеми. Проблеми моралі у професійній діяльності слідчих органів досліджувалися науковцями-юристами. Серед них: В. Андросюк, О. Бандурка, В. Бахін, Р. Бєлкін, В. Васильєв, В. Гала­ган, Г. Горський, Ю. Грошевой, В. Даневський, Г. Дубов, А. Жа­лін­сь­кий, О. Закомлистов, Н. Клименко, А. Кобликов, Я. Комісарова, А. Коні, В. Коно­валова, Д. Котов, В. Кузьмичов, В. Леоненко, С. Любичев, М. Михеєн­ко, В. Нор, А. Ратінов, С. Стахівський, М. Строгович, І. Строков, В. Тертишник, П. Фріс, В. Шепітько та ін.

Проте поза сферою дослідження залишалися філософські аспекти слід­чої діяльності, зокрема теорія імперативу моралі, етика імперативу у кримі­нально-процесуальному праві, вплив морального імперативу на вибір рішення слідчого.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Нау­кове дослідження виконане відповідно до пп. 5.1, 5.2, 5.3 наказу МВС Укра­їни «Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисерта­ційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впрова­дження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років» від 5 липня 2004 р. № 755. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи Львівського державного університету внутріш­ніх справ за напрямом «Проблеми наукового забезпечення професійної діяльності орга­нів внутрішніх справ в умовах розбудови правової держави та громадянсь­кого суспільства в Україні» (державний реєстраційний № 0106 U 003639).