ПРАВА ЛЮДИНИ: АНТРОПОЛОГО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ :

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження визначається, насамперед, такими чинниками. По-перше, методологічні перетворення у сучасній вітчизняній юридичній науці зумовили необхідність пошуку нових і змістовного оновлення існуючих дослідницьких підходів до вивчення правових явищ, зокрема прав людини. По-друге, філософія прав людини дедалі рельєфніше виокремлюється у відносно самостійний напрямок вітчизняних філософсько-правових досліджень і починає претендувати на центральне положення в структурі філософії права. По-третє, сучасним завданням філософії права, поряд із виявленням глибинних закономірностей, які стосуються виникнення, структури, функціонування та розвитку права, є розкриття сутності застосовуваних нею методологічних підходів (й передусім – підходів антропологічних), а також відповідних їм методів і прийомів дослідження правових явищ. По-четверте, на теперішньому етапі розвитку України, з огляду на антропологізацію і гуманізацію юридичної науки та практики, очевидною є потреба у вирішенні в філософії права власне антропологічних проблем. По-п’яте, у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, а також в міжнародних і національних документах щодо прав людини вживається низка таких терміно-понять, якими окреслюється поняттєвий апарат людинорозуміння саме в юридичній науці.

Деякі проблеми теми знайшли достатнє відображення у працях М.Дамірлі, Д.Керімова, Б.Кістяківського, А.Козловського, В.Лазарєва, П.Рабіновича, Ґ.Радбруха, В.Сирих та ін. (концептуальний плюралізм в юридичній науці, багатоманіття дослідницьких підходів до вивчення людини та права, тенденції розвитку сучасного людинознавства), О.Бережнова, В.Бігуна, С.Добрянського, Ж.Карбоньє, А.Ковлера, В.Малахова, С.Максимова, М.Малеїна, М.Матузова, В.Нерсесянца, М.Орзіха тощо (термінологічне позначення понять про людину та її права), М.Бердяєва, М.Бубера, М.Булатова, К.Вальверде, М.Вітрука, М.Гайдеґґера, Б.Головка, Б.Григор’яна, О.Грищук, В.Губіна, П.Гуревича, В.Дольника, М.Коркунова, К.Любутіна, Б.Маркова, О.Некрасової, І.Покровського, С.Сливки, В.Табачковського, Г.Тульчинського, Н.Хамітова й ін. (природа та сутність людини, антропні властивості останньої), С.Алексєєва, В.Бачиніна, Л.Воєводіна, О.Гьофе, І.Кального, М.Козюбри, Г.Мальцева, П.Недбайла, О.Овчиннікова, В.Патюліна, А.Полякова, О.Пучкова, С.Рабіновича, Н.Рулана, Л.Удовики, В.Шишка тощо (окремі сюжети антропології права). Проте саме антрополого-методологічні засади дослідження прав людини ще не були в Україні об’єктом монографічного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами та темами. Дослідження виконувалося поетапно у рамках держбюджетних тем „Застосування міжнародних та національних стандартів захисту прав людини і громадянина в Україні (теоретико-методологічні аспекти дослідження і викладання)” на 2002-2004рр. (№ держреєстрації 0102V003560) та „Методологічні проблеми загальної теорії прав і свобод людини та громадянина” на 2005-2007рр. (№ держреєстрації 0105V002229).