Кримінально-правова характеристика викрадення.

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Норми про викрадення були властиві вітчизняному кримінальному законодавству вже з часів його зародження і становлення, тобто ще за часів Руської правди, але лише наприкінці XIX сторіччя категорія «викрадення» отримала увагу в наукових дослідженнях вітчизняних криміналістів. Проте загальновизнаного поняття «викрадення» вироблено не було, а з 1917 р. у зв’язку зі зміною соціально-економічного й політичного устрою в державі в кримінальному законодавстві та в науці кримінального права з’являється та отримує розвиток нова кримінально-правова категорія – «розкрадання».

Новий Кримінальний Кодекс України 2001 р. (далі – КК), відмовившись від поняття «розкрадання», використовує в багатьох статтях, розміщених у різних розділах Особливої частини КК, тільки поняття «викрадення», тим самим поставив завдання цілісного вчення про «викрадення» як кримінально-правової категорії, якій властиві свої особливості, ознаки, структура й системна єдність її складових. Це потребує комплексного вивчення категорії «викрадення» на рівні як конкретних складів, так і на рівні родового складу, й вироблення загального поняття викрадення, оскільки КК поняття «викрадення» не містить.

Разом з тим, хоча в новому КК й не міститься поняття «розкрадання», проте це не може бути приводом для відмови від цього поняття в наукових дослідженнях. Ця кримінально-правова категорія всебічно розроблена в наукових працях багатьох видатних науковців; більше того, в нещодавно прийнятих кримінальних кодексах більшості країн ближнього зарубіжжя категорія «розкрадання» закріплена на законодавчому рівні. У зв’язку з цим постає необхідність проведення порівняльного дослідження загальних кримінально-правових категорій з метою встановлення співвідношення між ними, побудови відповідних класифікацій і вдосконалення чинного кримінального законодавства.

Тому перед ученими-юристами постають завдання обміркувати всі нові аспекти проблеми, провести їх дослідження у світлі нового законодавства України та інших країн з метою розроблення кримінально-правових характеристик викрадення, розкрадання й конкретних складів злочинів, що охоплюються цими поняттями. Незважаючи на очевидну наукову і практичну значущість, ця проблема ще не була об’єктом самостійного комплексного кримінально-правового дослідження.

Зв'язок з роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри кримінального права і кримінології Національного університету внутрішніх справ МВС України у межах державної Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р., № 1376/2000, а також у межах Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002–2005 рр., затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635.