ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА СИСТЕМИ ЗАХОДІВ З ЙОГО ОХОРОНИ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Охорона здоров’я населення України є однією з найактуальніших проблем. Адже в країні склалася вкрай складна ситуація в цій сфері. Намітилася стійка тенденція до щорічного скорочення населення України, поступово вимирає старше покоління. Різко погіршилася епідемічна ситуація, поширюються серед населення інфекційні та паразитарні хвороби, в тому числі венеричні, загрожують різким зростанням захворювання на СНІД. Особливо тривожним є стан здоров’я молодого покоління, в тому числі дітей. Серед підлітків і молоді поширюються алкоголізм, наркоманія, токсикоманія. За останні роки спостерігається зростання злочинності, пов’язаної з наркотизмом, непоодинокі випадки вчинення й інших злочинних діянь проти здоров’я населення.

Боротьба зі злочинами у цій сфері, як і з будь-якими іншими злочинними проявами, має проводитися тільки за умови неухильного дотримання законності, зокрема правильного застосування кримінально-правових норм. Значною мірою цьому сприяють рекомендації кримінально-правової науки.

Теоретичною базою для вирішення цієї важливої задачі є праці науковців, якими розроблено фундаментальні положення щодо підстав кримінальної відповідальності, елементів та ознак складу злочину, правил кваліфікації злочинних діянь, призначення покарання за їх вчинення, інших кримінально-правових інститутів.

Основа для її вирішення закладалась ще у працях авторів дорадянських часів, багато з яких містять актуальні й на сьогоднішній день положення, особливо в галузі фундаментальних суспільних наук. Йдеться про праці таких відомих юристів кінця XIX – початку XX ст., як Кістяківський А., Колер І., Франц Ліст, Познишев С.В., Сергієвський Н. Д., Таганцев Н. С., Фойницький І. Л. та ін.

На сучасному етапі розвитку української кримінально-правової науки – це праці вчених харківської школи – Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В. Я., київської – Брайніна Я.М., Матишевського П.С., Михайленка П.П., львівської – Навроцького В.О., одеської – Багрій-Шахматова Л. В. та ін.

Окремі аспекти цих проблем розроблено такими українськими вченими, як Андрушко П.П., Бурчак Ф.Г., Воробей П.А., Грищук В.К., Ємельянов В.П., Кривоченко Л.М., Костенко О.М., Коржанський М. Й., Панов М.І., Пінаєв А.А., Скибицький В.В., Тарарухін С.А., Тихенко С.І., Тростюк З.А., Туркевич І.К.,
Чубарєв В.Л., Шапченко С.Д., Ярмиш Н.М. та ін.

Загальнотеоретичний фундамент у науку кримінального права закладено також російськими та іншими вченими країн СНД – Герцензоном О.А., Гальпериним І.М., Дагелєм П.С., Демидовим Ю.А., Дурмановим М.Д., Карпецом І.І., Карпушиним М.В., Ковальовим М.І., Кудрявцевим В.М., Кузнецовою Н.Ф., Куріновим Б.О., Курляндським В.І., Наумовим А.В., Никифоровим Б.С., Піонтковським А.А.,
Рарогом О.І., Трайніним А. Н., Шаргородським М. Д. та ін.

Пов’язані певною мірою з проблемою кримінально-правової характеристики злочинів у сфері охорони здоров’я населення дослідження вченими питань боротьби зі злочинами проти таких цінностей, як здоров’я особи, громадська безпека, громадський порядок, безпека довкілля тощо. В Україні поглиблені дослідження таких проблем проводились Александровим Ю.В., Борисовим В.І., Гавришем С.Б., Даньшиним І.М., Тихим В.П., Яценком С.С., а в інших країнах СНД – Володимировим В.А., Гореликом Й.І., Гришаніним П.Ф., Єфімовим М.А., Ігнатовим А.Н., Загородниковим М.І., Якубовичем М.І. та ін.

Вагомий внесок у безпосереднє розроблення проблеми боротьби зі злочинами у зазначеній сфері внесено докторськими дисертаційними дослідженнями, проведеними українськими вченими Глушковим В.О., Смітієнком В.М., Музикою А.А., монографічним дослідженням, здійсненим Селівановим М.П. та Хруппою М.С., досліджено проблеми боротьби зі злочинами, пов’язаними з наркотизмом, у кандидатських дисертаціях Дружиніна І.Н., Мірошниченко Н.А., Наден О.В., Никифорчина І.О. та ін. Приділено увагу цим проблемам у публікаціях
таких українських вчених та юристів-практиків, як Бандурко С.А., Баулін Ю.В., Дадерко Л.Ф., Дідківська С.П., Лановенко І.П., Орлов П.І., Перепелиця А.І., Слинько С.В., Стрекалов Є. Ф., Устименко В. В., а також у численних наукових працях юристів інших країн СНД: Анисимова Л.М., Габіані А.О., Гасанова Е.Г., Карповича К.А., Майорова А.А., Малиніна В.Б., Метревелі Д.Є., Прохорової М.П., Шакірова М.Ш. та ін.

І все ж, чимало питань як загальнотеоретичних, так і тих, що безпосередньо стосуються проблеми боротьби зі злочинами у сфері охорони здоров’я населення, залишаються спірними в науці кримінального права, не знаходять вони єдиного вирішення і в судовій практиці.

Особливо нагальною є потреба у дослідженні цих проблем на сучасному етапі, оскільки відносно недавно було прийнято новий Кримінальний кодекс України
(далі – КК), а отже, є необхідним осмислення його концептуальних положень і новел та відповідне коментування. Адже новий КК – частина правової системи, що нині інтенсивно реформується. Він певною мірою відображає основоположні ідеї, що випливають із проблеми реалізації цілей правової реформи в Україні. Відповідними до цього є й завдання, що постають перед кримінально-правовою наукою і судовою практикою під час вирішення питань застосування нового КК та його подальшого удосконалення.

Бажано дослідити проблему боротьби зі злочинами у сфері охорони здоров’я населення і під кутом зору порівняльного кримінального права.

Є також потреба у поновленні відповідних постанов Пленуму Верховного Суду України.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Академії адвокатури України і є складовою частиною наукового плану кафедри кримінального та адміністративного права Академії адвокатури України на 2001–2005 рр.

Вона пов’язана також з Міжгалузевою програмою “Здоров’я нації” на
2002–2011 рр., затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 14 від
10 січня 2002 р.