ПРОФІЛАКТИКА КОРИСЛИВИХ ТА КОРИСЛИВО-НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ, СКОЄНИХ ЖІНКАМИ НА ТЛІ НАРКОМАНІЇ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні умови громадського життя, що супроводжуються протиріччями в соціально-політичних та економічних процесах, мають настільки ж суперечливий вплив на стан злочинності в цілому, як і на стан жіночої злочинності зокрема. Гострота криміногенної ситуації в Україні відзначається не тільки небезпечними масштабами злочинності, а й зростаючим рівнем її руйнівного впливу на життєдіяльність суспільства. Тому важливо концептуально встановити і проаналізувати конкретні механізми поширення злочинності, що сприятиме визначенню найбільш ефективних шляхів її нейтралізації та зменшення.

Політична нестабільність, загострення соціально-економічних проблем прискорили розвиток негативних явищ у динаміці та структурі злочинності. Незважаючи на те, що в останні роки спостерігається нестійка тенденція до зменшення рівня злочинності (пік його у нашій країні припадає на 2000 рік, коли було зареєстровано 558,7 тис. злочинів), він не може не турбувати суспільство. Соціально зумовленими є і негативні тенденції у кримінологічній характеристиці осіб, котрі скоїли злочини. В умовах соціальних проблем, що загострюються, посилюється вплив на злочинність алкоголізму і наркоманії, а також спостерігається зростання злочинності серед жінок.

Вибіркові кримінологічні дослідження, присвячені проблемам жіночої злочинності, незмінно виявляють кількісні та якісні її особливості, відмінні від злочинності чоловіків, що дозволило виділити цей вид злочинів із структури всієї злочинності як відносно самостійний структурний елемент.

Особливу актуальність в останні роки набувають проблеми попередження корисливих і особливо корисливо-насильницьких злочинів, скоєних жінками. Це зумовлюється негативними тенденціями, пов’язаними із злочинністю серед жінок, що проявилися в останнє десятиліття: зростанням її в цілому і несприятливими змінами у структурі; перевагою в ній злочинів з корисливою і корисливо-насильницькою спрямованістю; значним матеріальним збитком, котрий завдається корисливими злочинами різним формам власності; необхідністю проведення цілеспрямованої профілактичної роботи з урахуванням специфічних причин і умов, що сприяють скоєнню злочинів жінками; попередження віктимної поведінки жінок, стосовно яких скоюються корисливі та корисливо-насильницькі злочини.

Незважаючи на посилення уваги до цих питань, ще недостатнім є рівень наукової розробки проблем корисливої та корисливо-насильницької злочинності серед жінок, її впливу на інші види злочинності, особливо на злочинність неповнолітніх, а також на віктимологічні аспекти корисливих і корисливо-насильницьких злочинів, скоєних жінками. Проблема жіночої злочинності висвітлена у працях Ю.М. Антоняна, О.М. Бандурки, А.А. Габіані, В.О. Глушкова, А.А. Глієвого, М.М. Голоднюка, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, Н.М. Дорогих, В.М. Зирянова, А.Ф. Зелінського, В.С. Зеленецького, О.М. Костенка, І.В. Корзуна, І.П. Лановенка, Ф.А. Лопушанського, М.П. Мелентьєва, О.С. Міхліна, А.А. Музики, В.П. Пєткова, В.М. Трубникова, О.Я. Свєтлова, Г.С. Семакова, В.В. Скибицького, В.М. Смітієнка, В.А. Серебрякової, Є.В. Середи, С.Я. Фаренюка, Т.А. Шулежко, О.Н. Ярмиша та інших учених. При цьому практично всі дослідники підкреслювали особливе значення соціальних умов життєдіяльності і вплив процесів їхньої докорінної зміни на формування злочинної поведінки жінок. Однак більшість досліджень, присвячених проблемам жіночої злочинності у цілому й особливо проблемам злочинів корисливої спрямованості, відносилися до періоду відносно стабільного соціально-економічного розвитку суспільства. У зв’язку з тим, що роль жінок у скоєнні корисливо-насильницьких злочинів уважалася незначною, дослідники жіночої злочинності не заглиблювалися у вивчення цієї проблеми.

Однак розгляд усіх злочинів цих категорій у межах однієї дисертації є неможливим через велику кількість даних складів злочинів. Тому в дослідженні звертається увага тільки на злочини, що розслідуються по лінії карного розшуку, а саме: крадіжки, грабежі і розбої. Крадіжки розглядаються через їхню найбільшу поширеність серед злочинів, скоєних жінками. Що стосується грабежів і розбоїв, то протягом тривалого часу відзначалося, що участь у них жінок мінімальна і при цьому вони виступають переважно у „других ролях”, у зв\'язку з чим вивченню цих злочинів не приділялося належної уваги. Незважаючи на те, що сьогодні вони скоюються набагато рідше, ніж крадіжки, в останні роки їх реєстрація має стійку тенденцію до збільшення. У 2003 році злочини корисливої спрямованості склали більше половини всіх зареєстрованих злочинів (353,9 тис.). Тому необхідним є їх більш детальний розгляд у нашій роботі.

Ще один актуальний аспект дисертаційного дослідження зумовлюється ступенем його нерозробленності, а саме: зв’язок стану та поширенням наркоманії у нашій країні з корисливими  та корисливо-насильницькими злочинами, скоєними жінками. Згідно з офіційними статистичними даними у 2003 р. виявлено близько 58 тис. злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків. Кількість зареєстрованих споживачів наркотиків у країні складає 107,1 тис., із них жінок — майже 26%, з яких — 68% у віці до 30 років. За підрахунками спеціалістів, з урахуванням латентності фактичні показники перевищують наведені дані майже в 10 разів. Усе викладене вище й зумовлює актуальність теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Пропоноване дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (Рішення Колегії МВС України від 28 лютого 1995 року №4км/2 та Наказу МВС України від 3 грудня 2002 року № 553), Плану проведення заходів у НУВС щодо виконання вимог Указу Президента України „Про заходи щодо зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18 лютого 2002 року № 143 на 2002 рік та на перспективу, Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., Комплексної програми кадрової політики в органах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2002-2003 рр.

Також обраний напрямок дослідження базується на науковій програмі кафедри кримінального права та кримінології Національного університету внутрішніх справ, складеної на виконання п.49 Плану наукових досліджень та розробок з удосконалення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України на 2002-2005 рр., пп. 1-13 тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених Наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п.1.1., п.1.3, п.1.4. “Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр.”