РАЗУМ И ВОЛЯ КАК АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПРАВА



Название:
РАЗУМ И ВОЛЯ КАК АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПРАВА
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Гуманістична направленість реформування правової системи України, яка знайшла відображення в положенні Конституції України про визнання людини найвищою соціальною цінністю, обумовлює необхідність врахування її участі у процесах створення та реалізації права.

У такій ситуації вирішення фундаментальних проблем природи, основ і механізмів дії права реалізується на основі методологічної переорієнтації сучасного вітчизняного правознавства з соціоцентричного на антропоцентричний підхід, у якому на перший план виступає людина як провідний елемент правової реальності. Такий підхід за допомогою філософської рефлексії робить можливим більш глибоке та всебічне осмислення такого складного феномену, як право.

Водночас новизна філософсько-правового осмислення природи права знаходить свій вияв не тільки у формулюванні принципово нових положень, але й у зверненні до фундаментальних категорій, методологічний потенціал яких ще не вичерпаний, але які в сучасній науковій літературі не знайшли достатнього застосування. Саме такими категоріями є розум та воля. Особлива потреба в розробці цих фундаментальних категорій виявляється в умовах всеосяжної глобалізації сучасного світу, яка виражається у зростанні зацікавленості до них з боку провідних західних філософів права, таких як  О. Гьофе, який прагне подолати скепсис деяких філософсько-правових напрямків стосовно місця розуму у праві і розробити підстави інтеркультурного правового дискурсу (Гьофе О. Розум і право. Складові інтеркультурного правового дискурсу. – К.: Альтпрес, 2003), та Ю. Габермас, який розглядає взаємозв’язок розуму та волі в контексті співвідношення між правами людини і народним суверенітетом як принципами легітимації сучасного права (Габермас Ю. До легітимації через права людини. – К.: Український філософський фонд, 1999). Тому історичний та системний аналіз розуму та волі як універсальних феноменів, їх нова інтерпретація та використання при дослідженні природи правової реальності дає можливість збагатити сучасне правознавство філософським змістом, по-новому підійти до розуміння традиційних  проблем  теоретичного  правознавства, з-поміж них і таких, як проблеми суб’єкта права і джерел права.

В  умовах  реформування  як  правотворчості, так і  правозастосу

вання виникає необхідність у глибокому теоретичному та філософському осмисленні природи і механізмів цих процесів, особливо в аспекті дослідження раціональних та позараціональних підстав формування змісту правової норми, а також особливостей суб’єкта, на регулювання поведінки якого ці норми направлені.

 

2

Усе це робить досить актуальною проблему дослідження розуму та волі як метаюридичних антропологічних основ права, їх вираження в різноманітних типах поведінки людини і формах позитивного права.

На сучасному етапі розвитку філософсько-правової думки джерелами дослідження є розробки вітчизняних та західних вчених у галузі філософії, філософії права, правознавства. Основні аспекти проблематики знайшли своє відображення в таких наукових напрямках:

філософські проблеми права (О. В. Гарник, О. Г. Данильян, Ф. Джентіле, Д. А. Керімов, М. І. Козюбра, І. П. Малинова, С. І. Максимов,  В. С. Нерсесянц, П. М. Рабінович, Г. Радбрух,                      О. В. Петришин, Л. В. Петрова, Ю. В. Тихонравов, В. О. Чефранов, Ю. Габермас, В. М. Шаповал, В. В. Шкода);

філософська антропологія (Е. Агацці, К. Леві-Стросс, Морен, Р. Мурзіль, Л. А. Чорна) і антропологічні аспекти права (В. А. Бачинін, В. С. Бігун, А. А. Козловський, А. І. Ковлер, О. Е. Лейст, І. П. Лихолат, Б. В. Марков, Н. Рулан, М. І. Панов, А. К. Шевченко);

– взаємозвязок права і моралі, внутрішнього ставлення людини до права (Р. Емерсон, Т. Оноре, Х. Л. А. Харт, Л. Л. Фуллер, В. П. Желтова, А. В. Малько, В. А. Ойгензіхт, С. С. Сливка,                          Е. Ю. Соловйов);

– порівняльне правознавство, особливо в аспекті дослідження джерел права (Ж.-Л. Бержель, І. Б. Богдановська, Р. Давід, Е. Дженкс, М. Жоффре-Спінозі, С. Л. Зівс, Ю. М. Оборотов,                    А. К. Романов, О. І. Харитонова, Є. О. Харитонов);

– історичний розвиток філософії права (Г. Дж. Берман, А. В. Гулига, К. К. Жоль, Е. В.  Кузнецов, В. І. Кузнецов, В. М. Розін, С. Д. Цалін).

Водночас у наведених роботах відсутній комплексний підхід до розгляду  розуму  та  волі власне на правовому матеріалі. У дослідженнях юристів не набуло належного розвитку питання про змістові джерела права як основи права та їх вираження у формальних джерелах.

Звязок роботи з науковими програмами, планами і темами. Проблематика дисертаційного дослідження відповідає науковому напрямку  «Основи  духовного  життя суспільства  та  розвиток особи», що його розробляє кафедра філософії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах цільової комплексної програми «Соціально-філософські й культурологічні проблеми духовного життя суспільства» (реєстраційний номер 0186.0.070870).

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины