Організаційно-правові засади діяльності банків в системі заходів протидії легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Впродовж останнього десятиліття в Україні спостерігається стрімкий процес криміналізації банківської та кредитно-фінансової систем, підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності. За прогнозами спеціалістів і найближчими роками ці процеси являтимуть собою сферу інтересів злочинного світу. Серед причин такої ситуації – викривлений механізм перерозподілу доходів та власності, передусім державної, на користь кримінально-олігархічних структур. Фіксуються численні випадки протиправного вилучення капіталу з обороту і вивезення його за межі України. Поряд з цим існує чимало прикладів проникнення іноземного кримінального капіталу в економіку нашої держави. Набуло також поширення створення фіктивних підприємницьких структур з метою маскування незаконної діяльності.

Нагромаджені надприбутки (насамперед, від торгівлі наркотиками, зброєю та людьми, корупції, ухилення від сплати податків тощо) у вигляді грошових коштів і майна кримінальні структури прагнуть легалізувати за допомогою різноманітних схем та методів відмивання протиправно одержаних капіталів з метою приховування злочинної діяльності. Але для доставки до організаторів злочинних дій великих сум “брудних” грошей та їх легалізації злочинні угруповання мають потребу у швидкому їх переміщенні за межі окремих країн. Сьогодні переміщення за кордон кримінальних капіталів здійснюється здебільшого шляхом проведення банківських операцій, тому дуже часто злочинці впроваджують “брудні” гроші в банківську систему країни. У зв’язку з цим особливу роль у протидії “відмиванню” грошей можуть відігравати банки, − безпосередні учасники процесу здійснення фінансових операцій, на яких законом покладено обов’язок здійснювати фінансовий моніторинг з метою виявлення операцій, пов’язаних з легалізацією доходів, здобутих злочинним шляхом.

Для виконання банками функції своєрідного бар’єру на шляху використання злочинцями доходів від злочинної діяльності, в Україні створюється організаційно-правовий механізм протидії легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом. Але запровадження цього механізму здійснюється без уваги на специфіку національного законодавства, тому його функціонування малоефективне. Про це свідчить зменшення в 2003 році порівняно з 2002 на 29,4 % кількості викритих злочинів, пов’язаних з легалізацією злочинних доходів. Причому саме в 2003 році набули чинності основні нормативно-правові акти, що регулюють зазначені відносини.

         Загальні питання правового регулювання діяльності банків щодо протидії легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом та контролю фінансових операцій у науковій літературі досліджували: а) вітчизняні вчені О.Ф. Андрійко, В.Т. Білоус, М.В. Бондарева, Л.К. Воронова, О.М. Джужа, Л.М. Доля, О.В. Кальман, Р.А. Калюжний, М.Й. Коржанський, М.П. Кучерявенко, Н.Р. Нижник, Л.А. Савченко, А.І. Сирота, В.М. Попович, П.С. Пацурківський; б) зарубіжні дослідники В.М. Алієв, Б.С. Болотський, О.І.Вікулін, Н.М. Голованов, В.А. Нікуліна, Г.А. Тосунян, Г. Арц, П. Бернасконі, Б. Бургсталлер, К. Лакнер, Ф. Мюллер, Р. Фортхаузер, Ш. Штоер та інші. Проте комплексне монографічне дослідження цієї актуальної проблеми в Україні відсутнє, а в переважній більшості згаданих нами праць не враховано специфіку вимог, продиктованих сьогоденними тенденціями у світовій політиці та економіці і тими змінами, що сталися в масштабах міжнародного й національного законодавства. Саме тому у своєму дослідженні ми вдалися до спроби усунути певні недоліки та нечіткості у сфері правового регулювання й організаційних засад діяльності банків щодо боротьби з відмиванням грошей, шляхом акумулювання та вивчення накопиченого світового досвіду боротьби з цим злочином у межах даного наукового дослідження.

 Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до плану науково-дослідної роботи кафе­дри економічної безпеки Національної академії внутрішніх справ України і є складовою частиною загальної науково-дослідницької програми академії, а також плану досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 2.5 Тематики пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635 “Про заходи щодо організації проведення науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів в практичну діяльність органів внутрішніх справ України”).

Дослідження здійснене згідно з основними напрямами, визначеними Указом Президента України № 143 від 18 лютого 2002 р. “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” (п. 1), Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України “Про затвердження Програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2004 рік” від 16 січня 2004 р. № 45, та ґрунтується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2002-2005 рр., затвердженої Указом Президента України № 1376 від 25 грудня 2000 р.