АВТОРСЬКІ ПРАВОВІДНОСИНИ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОМОЧНОСТЕЙ СУБ’ЄКТІВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з найважливіших умов формування правової держави є визнання і гарантування прав і свобод людини і громадянина. Гарантування прав і свобод повинне здійснюватися за допомогою установлених державою мір, у тому числі таких мір, які реально дозволили б здійснювати і захищати надані права і свободи. Конституція України гарантує громадянам свободу літературної, художньої і наукової творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. В даний час нашою державою приділяється увага розкриттю інтелектуального потенціалу свого народу і створенню умов для гідної реалізації своїх можливостей, зокрема створенню творів науки, літератури і мистецтва. Проголосивши в Конституції гарантування свободи усіх видів творчості, держава послідовно здійснює свою діяльність по встановленню належної системи правових гарантій у даній сфері. До таких мір можна віднести прийняття відповідних нормативних актів в області авторських прав, вступ у міжнародні організації, створення всіляких умов для запобігання правопорушень у сфері авторських прав. Однак, навіть вживання зазначених заходів дотепер не дозволяють стверджувати про повну гармонізацію відносин у сфері здійснення і захисту авторських прав. Таке положення речей обумовлене, у більшому ступені, становленням нових економічних відносин у суспільстві, а оскільки результати творчої праці є предметом економічного обороту, тому і відносини по їх використанню в період формування нової економічної системи мають свої істотні недоліки. До числа таких недоліків можна віднести: 1) існування в юридичній науці спірних думок про правову природу продуктів інтелектуальної праці – або "інтелектуальна власність", або "виключні права"; 2) незаконне використання творів науки, літератури і мистецтва; 3) невідповідність між технологічними можливостями по створенню і використанню результатів інтелектуальної діяльності і правовим статусом таких об'єктів і їх правоволодільців; 4) допущення порушень і наявність неоднозначних норм у сфері передачі майнових прав авторів; 5) низький рівень поінформованості авторів і інших правоволодільців з нормативною базою в області авторських прав. І це далеко не повний перелік проблем, що виникають при розгляді питання про авторське право.

Дослідження основних аспектів у даній сфері дозволить знайти шляхи подолання перерахованих вище недоліків. А вирішення цієї задачі на національному рівні є достатньо актуальне, оскільки Україна поставила перед собою мету стати рівноправним суб'єктом міжнародного співтовариства, зокрема вступити в Європейський Союз і Всесвітню організацію торгівлі. Гармонізація відносин у сфері використання результатів творчої діяльності є однією з умов досягнення зазначеної мети. Дана робота спрямована на закріплення чіткого поняття про здійснення авторських прав і порядку їхнього захисту, а також визначення місця авторського права в системі цивільного права. Отримані в ході дисертаційного дослідження науково-теоретичні висновки і практичне їхнє застосування дозволять установити більш цивілізовані відносини між авторами й іншими правоволодільцями творів науки, літератури і мистецтва і користувачами, що дозволить державі Україна успішно співробітничати з розвинутими країнами світу в економічній, політичній і культурній сферах, оскільки належне відношення народу до інтелектуального потенціалу своєї країни визначає відношення населення інших країн до даної держави. Вищевикладеним обумовлена актуальність даного дисертаційного дослідження.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали роботи українських і іноземних учених-юристів з питань авторського права, загальної теорії права, загальної теорії цивільного права дореволюційного, радянського і сучасного періодів. Величезне значення для підготовки дисертації мали наукові дослідження М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, Б.С. Антимонова, С.М. Братуся, Є.Л. Вакмана, Е.П. Гаврилова, І.А. Грінгольца, М.В. Гордона, В.П. Грибанова, В.А. Дозорцева, В.С. Дробьязко, М.Л. Зільберштейна, В.Я. Іонаса, О.С. Іоффе, В.О. Калятина, Н.Л. Клик, О.О. Красавчикова, Я.А. Канторовича, М.Я. Кирилової, В.І. Корецького, Д.І. Мейєра, П.Б. Меггса, М.І. Нікітіної, К.П. Победоносцева, Й.О.Покровського, О.А.Підопригори, О.О.Підопригори, М.А. Райгородського, В.А. Рассудовського, І.В. Савельєвої., О.П. Сергєєва, В.І. Серебровського, В.Д. Спасовича, С.А. Сударикова, Н.Г. Табашникова, І.Я. Хейфіца, К.А. Флейшиць, С.А. Чернишової, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича, а також іноземних учених-юристів: Р. Дюма, Жюлліо де ла Морандьєра, Д. Липцик, П. Стеца.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана за планами науково-дослідної роботи економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, тема "Державотворчі, правові та соціально-політичні процеси в Україні".