ПОКАРАННЯ В СИСТЕМІ ЗАСОБІВ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З проголошенням незалежності  в Україні розпочався активний процес творення демократичної,  соціальної, правової держави. Процес оновлення торкнувся практично всіх сфер життя українського суспільства. Особливе місце серед проблем, пов'язаних із творенням української держави, посідають проблеми протидії злочинності. Для України вони є вельми актуальними, оскільки упродовж останніх років однією з найбільш небезпечних загроз національній безпеці України є зростання криміналізації суспільства, збільшення росту злочинності у всіх її проявах. Суспільна небезпечність злочинності, а особливо організованої, полягає в тому, що вона веде боротьбу за реальну владу в суспільстві, за оволодіння всіма цінностями, створеними теперішнім та попередніми поколіннями.

Українська держава та суспільство реалізують свої зусилля у протидії

злочинності за двома напрямами:

— спрямування матеріальних та духовних ресурсів на поліпшення добробуту життя народу, підвищення його інтелектуального потенціалу, що складає передумови для зменшення зростання злочинності;

— встановлення і застосування кримінально-правових норм для захисту інтересів і прав своїх громадян та суспільства від злочинних посягань.

У   протидії   злочинності   та   запобіганні   подальшій   криміналізації

суспільства важливу роль відіграє інститут покарання. Формулюючи поняття

злочину, встановлюючи коло і зміст злочинного діяння, кримінальне законодавство завжди   передбачає   покарання   за   нього.   Без   кримінального   покарання втрачають сенс будь-які кримінально-правові заборони. Воно виступає як правовий наслідок за вчинення злочину. Тому кримінальний закон не тільки визначає, які суспільно небезпечні дії слід відносити до злочинів, а й встановлює міру покарання за кожне із них.

Наукова розробка проблем, пов'язаних із ефективністю застосування інституту покарання у протидії злочинності, має важливе як практичне, так і наукове значення.

В сучасних  теоретичних розробках  звертається увага на необхідність фундаментальних наукових досліджень проблем кримінального покарання з урахуванням відповідності його змісту природі людини, нормам права і моралі цивілізованого суспільства, забезпечення збалансованого задоволення прав та інтересів громадянина, суспільства і держави. Ці ідеї набули розвитку у дослідженнях А.І. Долгової, А.С. Михліна, В.М. Когана, С.Б. Бородіна, А.І. Харитонова, М.П. Мелентьєва, В.І. Сельвестрова, В.О. Уткіна, І.В. Шмарова, В.В. Лунєєва, а також українських вчених — Л.В. Багрій-Шахматова, І.А. Близнюка, О.М. Джужи, М.І. Коржанського, О.М. Костенка, В.О. Глушкова, О.І. Коваленка, А.Х. Степанюка, Ю.Л. Титаренка, В.П. Філонова, І.П.Лановенка, В.В.Леоненка, В.В.Скибицького, В.Т.Трубнікова, В.М.Марченка, М.І.Бажанова  та інших. Безперечним є той факт, що проблеми, які розглядаються вченими, мають відповідну науково-пізнавальну цінність та науково-прикладне значення, оскільки більшість цих наукових досліджень безпосередньо присвячена аналізу актуальних проблем інституту покарання, де, зокрема, звертається увага на те, що ефективність покарання у цілому сприяє подальшому зміцненню законності та правопорядку в державі та суспільстві, успішній протидії злочинності.

Проте, незважаючи на значний практичний та науковий інтерес до інституту покарання, визначення його місця у протидії злочинності в сучасній українській юридичній науці та соціальній практиці, дуже мало дисертаційних досліджень, присвячених цій надзвичайно актуальній проблематиці. З огляду на це,  дослідження   правових   проблем інституту покарання   в   системі   засобів   протидії злочинності у контексті проведення правової реформи є вельми актуальною проблемою як для науки, так і для практики.

Зв'язок    роботи    з    науковим    програмами,    планами,    темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідної роботи відділу кримінально-правових та кримінологічних досліджень Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України і пов'язана з фундаментальними напрямами наукового дослідження "Актуальні проблеми кримінологічної безпеки в Україні на 2000—2003 роки" (№ державної реєстрації 01014001007).