РОЛЬ ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ ПОТЕРПІЛИХ ПРИ ВЧИНЕННІ ТЯЖКИХ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ\\\'Я ОСОБИ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема тяжкої насильницької злочинності проти життя та здоров’я людини завжди була й залишиться однією з найзлободенніших і болісних проблем суспільства, гострим соціальним фактором його дестабілізації. Як свідчить історія людства, ці діяння завжди викликають негативний соціальний резонанс. Ступінь цивілізованості суспільства вимірюється саме становленням однієї людини до життя та здоров’я іншої, оскільки це  не швидкоплинні цінності, а всі інші є похідними від них. Але ціна розуміння такої простої істини інoді ні з чим незрівнянна.

На найвищому законодавчому рівні - в Конституції України зазначено, що людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Помітна поширеність злочинів насильницької спрямованості проти життя та здоров’я людини у структурі всієї злочинності, нестабільність їх динаміки, набуття нових негативних якісних характеристик, гранично високий рівень суспільної небезпеки, труднощі їх подолання - це лише небагато з того, що зумовлює нагальну потребу в поглибленому дослідженні насильницьких проявів, їх кримінально-правовому і кримінологічному аналізі, оцінці комплексу чинників, що їх викликають, розробці шляхів боротьби з ними.

Простежується стійка тенденція до зростання кількості умисних убивств і тяжких тілесних ушкоджень в Україні. У 2002 р. їх зареєстровано відповідно 4296 і 6032, у 2003 р. - 4041 та 6294 злочинів.

Довгий час у вітчизняній правовій теорії і практиці, центральною фігурою виступала особа злочинця. Але в розглядуваних злочинах, завжди є контрагент, інакше кажучи, потерпілий, без участі якого немає кримінального конфлікту в широкому розумінні цього слова. У багатьох випадках його розвиток і кульмінація певною мірою підготовлені віктимною поведінкою потенційного потерпілого. Тому вивчення насильницької злочинності проти життя та здоров’я особи без оцінки тієї ролі в генезисі злочинної дії, яку відіграє потерпілий, є однобічним. Категорії "насильство" і "жертва" тісно пов’язані між собою, це дві сторони однієї проблеми. Отже, вивчення зазначеного виду злочинності неможливе без урахування та ретельного аналізу тих взаємозв’язків та особливостей, що існують між злочинцем і його жертвою.

Виходячи з вищевикладеного, можемо стверджувати, що проблеми віктимної поведінки потерпілих у тяжких насильницьких злочинах проти життя та здоров’я особи в умовах загальної ескалації насильства в сучасному українському суспільстві набувають особливого значення, відрізняючись підвищеною актуальністю.

Певні аспекти цієї багатогранної проблематики у свій час розглядалися відомими українськими та зарубіжними вченими-криміналістами, кримінологами, процесуалістами, фахівцями в галузі психології, психіатрії, педагогіки і філософії. Вагомий внесок зроблено такими науковцями як Ю.М. Антонян, В.В. Вандишев, В.М. Дрьомін, В.В. Голіна, В.В. Гульдан,  П.С. Дагель, І.М. Даньшин, А.І. Долгова, О.М. Джужа, В.О. Коновалова, В.П. Коновалов, О.М. Костенко О.М., Литвак, В.В. Лунєєв, В.С. Мінська, Є.П. Побігайло, В.І. Полубинський, Д.В. Рівман, В.Я.Рибальська,  О.В. Старков, О.Д. Тартаковський, І.М. Тверда, В.О. Туляков, Л.В.Франк, Г.І. Чечель, В.І.Шакун, В.Є. Христенко та ін. Однак особливості сучасного соціального, політичного й економічного стану в Україні диктують необхідність розширення і поглиблення знань із цієї проблеми в кримінології взагалі і віктимології зокрема. Недостатньо вивченими залишаються такі питання, як: порівняльна характеристика особи злочинця і потерпілого; особливості віктимної поведінки жертви та її детермінуюче значення в механізмі злочинної поведінки при вчиненні саме тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи; типологія віктимогенних ситуацій при їх учиненні; проблема природи зв’язку між злочинцем і жертвою; віктимологічна профілактика тощо.

З огляду на це вважаємо, що тільки комплексний розгляд усіх зазначених питань може вивести на якісно новий теоретичний і практичний рівень вирішення такої актуальної на сьогодні проблеми. Вищевикладене й обумовило вибір теми дослідження.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження передбачений перспективним планом науково-дослідницької роботи Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і кафедрою кримінології та кримінально-виконавчого права і спрямований на виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000 (п.110).