КРИМІНАЛІСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО




  • скачать файл:
Название:
КРИМІНАЛІСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах розбудови правової української держави модернізаційні перетворення, що відбуваються в різних сферах життєдіяльності суспільства – політичній, економічній, культурній, поєднуються з подоланням певних труднощів, зумовлених перехідним етапом у розвитку країни. Це, в свою чергу, передбачає необхідність реформування правової системи України, зростання ролі правової науки, в тому числі кримінально-правового циклу.

Така негативна тенденція ставить перед наукою, законодавчою та правоохоронною практикою завдання розробки та реалізації нових, більш ефективних засобів боротьби зі злочинністю, перегляду низки положень кримінально-процесуального законодавства, удосконалення процедури розкриття та розслідування злочинів з урахуванням рівня злочинності, підвищення її організованості, озброєності та технічного забезпечення.

У цьому аспекті вивчення судової практики та спеціальної літератури показує, що якість процесу розслідування не завжди відповідає сучасним вимогам. Причиною цього є не тільки прогалини в самому законодавстві, але й відсутність нових, досконалих форм та методів роботи органів досудового слідства.

Дослідження багатьох проблем розробки та впровадження наукових засад криміналістики у слідчу та судову практику пов’язано з працями провідних вітчизняних науковців: Ю.П.Аленіна, В.П.Бахіна, В.Г.Гончаренка, Ю.М. Грошевого, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, Н.І. Клименко, І.П. Козаченка, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, В.С. Медведєва, М.М. Михеєнка, М.В. Салтєвського, М.Я. Сегая, В.В. Тищенка, І.Я. Фрідмана, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шумила та інших.

Процес розслідування злочинів, на думку більшості вчених, є одним із найбільш складних видів соціальної діяльності. Специфіка його визначається тим, що слідчий як один із головних суб’єктів цього процесу, здійснює велику кількість дій i операцій (насамперед, пізнавальних), спрямованих на пізнання механізму злочину, встановлення злочинця, що в кінцевому результаті призводять до розкриття злочину.

Безперечно, роботи науковців, що досліджували наукові та пізнавальні проблеми діяльності слідчого, як результат багаторічного, самостійного розвитку теоретичної думки, становлять вагомий внесок до загального розвитку кримінального процесу та криміналістики. Проте розробка концептуальних основ вищезазначених питань ще не завершена. Працями вітчизняних і закордонних вчених створено лише передумови для їх подальшого та всебічного розвитку.

Крім того, актуальність та доцільність поглибленого вивчення питань діяльності слідчого зумовлена існуючими правовими та організаційно-тактичними прогалинами у роботі органів досудового слідства. Серед них слід зазначити: відсутність комплексного підходу при дослідженні поняття пізнавальної діяльності слідчого; відсутність усталених тлумачень сутності криміналістичних знань, засобів, методів та критеріїв їх допустимості у кримінальному судочинстві; нечіткість і непослідовність запропонованих класифікацій щодо форм застосування таких знань і засобів роботи з доказами; відсутність єдності поглядів на компетенцію суб’єктів застосування цих знань; недостатність нових, досконалих методів вивчення окремих матеріальних об’єктів та процесів різної складності тощо.

Розв’язання вищезазначених проблем є одним із найважливіших напрямків у підвищенні ефективності роботи досудового слідства, оскільки застосування новітніх криміналістичних методів у пізнавальній діяльності слідчого значно розширить його можливості, впливаючи на якісні та кількісні характеристики здобутих ним фактичних даних. Саме ці обставини спонукали автора дослідити криміналістичне моделювання як один із методів пізнавальної діяльності слідчого на основі існуючих правових норм, розгорнутого аналізу вихідних даних концептуального та загальнотеоретичного характеру, практики застосування криміналістичних знань і моделей у кримінальному процесі.

Сукупність наведених питань потребує подальшої наукової розробки, що дозволяє вважати тему дисертаційного дослідження актуальною, такою, що відповідає запитам сучасної слідчої практики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 років (рішення Колегії МВС України від 18 грудня 2000 року № 9 КМ/1), Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000. Робота виконана згідно з головними напрямками наукових досліджень Запорізького юридичного інституту МВС України на 2001-2005 роки. Тема дисертації затверджена Вченою радою Запорізького юридичного інституту МВС України, протокол №8 від 18 вересня 2002 року.

 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)