Поняття вини як елемент змісту кримінального права України

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова демократичної, соціальної, правової держави України передбачає якісно нове формування сучасної правової системи. Таке формування має ґрунтуватися на загальновизнаних правових принципах, таких, зокрема, як верховенство права, гуманізм, презумпція невинуватості, відповідальності лише за наявності вини тощо. Останні два принципи нерозривно пов’язані з визначенням правового змісту вини.

Розуміння вини як правової категорії є загальнотеоретичним питанням, що має велике значення для різних галузей права. Особливе значення таке розуміння має для кримінального права.

Основним джерелом кримінального права України є Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. (далі КК України). Однією з його особливостей є те, що в ньому вперше в історії національного кримінального права дається законодавче визначення поняття вини. З однієї сторони передбачена в ст. 23 КК України норма-дефініція є відносно самостійним елементом змісту кримінального права (традиційний підхід щодо цього сформульований С.С. Алексєєвим, Т.В. Кашаніною та іншими представниками загальної теорії права). З іншої сторони така норма-дефініція системно зв’язана з положеннями інших кримінально-правових норм, для багатьох з яких вона має бути своєрідним загальним орієнтиром. Термін ”вина” вживається також в Конституції України (ст. 62), в багатьох нормах Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК України). Таким чином, наука кримінального права має сформулювати теоретично обґрунтовані і практично прийнятні рекомендації щодо розуміння змісту ст. 23 КК України, а також визначити наскільки цей зміст узгоджується з розумінням вини в межах інших галузей права. Не виключено, що в процесі вирішення цього завдання можуть бути сформульовані пропозиції щодо вдосконалення норм Конституції України, КК України, КПК України.

У минулі роки питання вини піддавались ґрунтовному дослідженню, що породжувало існування великої кількості цікавих та цінних думок, окремих кримінально-правових теорій. В останні роки (зокрема, після набрання чинності КК України) питання вини в основному розглядаються лише на рівні науково-практичних коментарів до КК України, підручників та навчальних посібників. Однак аналіз відповідних положень КК України та кримінальних кодексів окремих зарубіжних держав свідчить про те, що ці питання потребують нових досліджень, в яких могли б бути використані ідеї, сформульовані вченими-криміналістами в ХІХ – ХХІ століттях.

В юридичній літературі питанням вини в кримінальному праві приділялась увага в працях: 1) науковців Західної Європи – Е. Белінга, Г. Вельцеля, Р. Маураха, Т. Риттлера, Р. Франка та інших відомих вчених; 2) вчених-криміналістів Російської імперії, радянських вчених та сучасних науковців Російської Федерації – Л.С. Білогриць-Котляревського, С.В. Бородіна, А.А. Герцензона, І.Т. Голякова, П.С. Дагеля, Ю.А. Демидова, М.Д. Дурманова, Г.А. Злобіна, М.М. Ісаєва, К.А. Камкадзе, В.Є. Квашиса, О.Ф. Кістяківського, Д.П. Котова, Г.А. Кригера, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнєцової, В.В. Лунєєва, Н.В. Лясс, В.Г. Макашвілі, А.Г. Мікадзе, Б.С. Маньковського, А.В. Наумова, В.А. Нерсесяна, Б.С. Нікіфорова, І.С. Ноя, А.А. Піонтковського, А.І. Рарога, Ф.М. Решетнікова, Т.Л. Сергеєвої, М.С. Таганцева, К.Ф. Тихонова, А.Н. Трайніна, М.Г. Угрехелідзе, Б.С. Утєвського, І.Г. Філановського, І.Я. Фойницького, Т.В. Церетелі, В.М. Чхіквадзе, М.Д. Шаргородського, О.Ф. Шишова, М.П. Чубинського та інших; 3) українських вчених-криміналістів – М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, Я.М. Брайніна, Ф.Г. Бурчака, Ю.А. Валової, П.А. Воробея, С.В. Гончаренка, В.П. Ємельянова, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, І.П. Лановенка, П.С. Матишевського, С.І. Нежурбіди, А.О. Пінаєва, О.Я. Светлова, В.В. Сташиса, С.А. Тарарухіна, В.Я. Тація, М.І. Хавронюка, Н.Н. Ярмиш, С.С. Яценка та інших відомих вчених. Окремі праці названих вчених стали класичними.

Водночас ціла низка питань щодо розуміння вини залишаються спірними. Вони вимагають подальшого дослідження, в тому числі із використанням окремих нових підходів з урахуванням новел, закріплених КК України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною плану наукової роботи кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2003 – 2005 роки: “Проблеми боротьби зі злочинністю: кримінально-правові, кримінологічні та кримінально-виконавчі аспекти”, що затверджений на засіданні кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 13 від 27 березня 2003 р.). Робота ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000.