КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ (ст. ст. 157, 158, 159 КК УКРАЇНИ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. З прийняттям Конституції України на загальнодержавному рівні було визначено, що народ України як носій суверенітету і як єдине джерело влади в Україні має безумовне і пріоритетне право на її здійснення безпосередньо та через органи державної влади і органи місцевого самоврядування, а однією із основних форм безпосередньої демократії, за допомогою якої реалізується народне волевиявлення, є вибори. Від того наскільки якісно діє механізм правового регулювання та правового захисту виборчих правовідносин залежать: результати виборів, а отже, і належна реалізація виборчих прав громадян України; швидке та ефективне формування якісного та кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що в майбутньому дасть змогу зберігати народні кошти на справи більш корисні для України, ніж проведення нескінченних виборчих марафонів.

Захист виборчих та інших політичних прав виступає гарантією стійкого еволюційного розвитку конституційно-політичної системи країни. Політична стабільність, в свою чергу, – це гарантія стабільності в економіці та інших сферах суспільства і держави, реалізації всього обсягу конституційних прав і свобод людини і громадянина. Тому автор підходить до визначення виборчих прав у взаємозв’язку із іншими основними правами і свободами (особистими, соціально-економічними та іншими), що реалізуються у виборчому процесі. Ясно, що без захисту всього комплексу прав і свобод неможливе проведення вільних демократичних виборів.

Сьогодні в Україні саме вибори є універсальним демократичним способом реформування конституційної системи влади в країні, засобом соціально-політичного структурування громадянського суспільства як необхідної умови його самостійності і самоврядування.

Виборчі правовідносини є самостійним об’єктом кримінально-правової охорони і саме в такій якості включаються в механізм кримінально-правового регулювання. На сучасному етапі розвитку науки кримінального права кримінально-правова охорона виборчих правовідносин може розглядатися в якості самостійної складової предмету вітчизняної теорії кримінального права.

Водночас варто зазначити, що монографічні праці чи спеціальні дисертаційні дослідження зазначеної проблеми в Україні наразі відсутні.

В той же час, факт незначної кількості розглянутих судами кримінальних  справ даної категорії ні в якому разі не слід вважати підставою для ігнорування проблем, які виникають щодо кримінальної відповідальності за посягання на виборчі правовідносини, у тому числі на рівні наукових досліджень, особливо з урахуванням високої латентності цих діянь.

Крім того, як свідчить практика, поряд з традиційними способами вчинення злочинів у сфері виборчих правовідносин, в характері злочинних посягань відбулися радикальні зміни, а з підвищенням значення конституційного законодавства  в цілому, та виборчого права зокрема, виникли і нові нетрадиційні прийоми злочинного втручання у виборчі правовідносини (порушення фінансування виборчих кампаній, порушення, які відбуваються на стадії складання списків виборців, втручання в діяльність виборчих комісій та перешкоджання діяльності виборчих комісій). Кримінальне законодавство на ці порушення виборчих правовідносин не завжди реагує адекватно та послідовно.

Парадокс вітчизняної правової науки, як, до речі, і інших гуманітарних наук, полягає у тому, що поряд із глибокими фундаментальними розробками теорії прав і свобод їх реалізація залишається незадовільною. Не дивлячись на стрімкість конституційних перетворень, українське суспільство і держава знаходяться в самому початку довгого еволюційного і разом з тим історично обумовленого шляху свого громадянського і правового становлення.

Викладене зумовлює зростаючу важливість дослідження правових проблем захисту виборчих прав від злочинних посягань і вимагає негайного вдосконалення правової регламентації боротьби із ними.

Хоча кримінальну відповідальність за порушення виборчих прав громадян України в науці кримінального права не можна вважати новою проблемою, вона є розробленою недостатньо. Навіть останнім часом, коли відмічається зростання значення виборчого законодавства в політичному житті суспільства, в кримінальному праві практично відсутні глибокі монографічні та, зокрема, дисертаційні роботи на цю тему.

Це зумовлює необхідність ретельного вивчення та аналізу засобів кримінально-правової охорони виборчих правовідносин від протиправних посягань.

Дане дисертаційне дослідження базується на фундаментальних положеннях теорії кримінального права, зокрема, на роботах П.П. Андрушка, С.В. Бородіна, Я.М. Брайніна, Б.В. Волженкіна, С.Б. Гавриша, Р.Р. Галіакбарова, А.А. Герцензона, В.К. Глістіна, С.Г. Келіної, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнєцової, Б.А. Курінова, П.С. Матишевського, П.П. Михайленка, В.О. Навроцького, А.В. Наумова, А.С. Нікіфорова, Г.П. Новосьолова, В.С. Орлова, А.А. Піонтковського, С.А. Тарарухіна, В.Я. Тація, С.І. Тихенка, А.Н. Трайніна, В.С. Трахтерова, В.В. Устименка, Є.В. Фесенка, Е.А. Фролова, С.Д. Шапченка, А.С. Шляпочнікова, С.С. Яценка.

Наукову базу дослідження складають також роботи вчених, присвячені вивченню феномену прав людини в цілому, в тому числі виборчих прав, серед останніх, зокрема роботи А.Я. Азарова, М.М. Бонгарда, А.М. Красікова, Є.І. Кузнєцова, С.Я. Лихової, М.І. Мельника, М.І. Хавронюка.

Історичний аспект дослідження базується на вивченні історичних джерел, серед яких праці вчених дореволюційного періоду, таких як В.В. Водовозов, М.В. Довнар-Запольський, М.І. Костомаров, праці М. Грушевського, архівні матеріали та рідкісні Збірники Законів Російської імперії, роботи сучасних вчених-істориків І.М. Данилевського, В.О. Ключевського, В.Т. Пашуто, П.П. Толочка, І.Я. Фроянова.

При дослідженні окремих положень теорії кримінального права автор спирався на праці О.Ф. Кістяківського, І. Колера, Франца фон Ліста, С.В. Познишева, І.Я. Фойницького, М.С. Таганцева.

Враховуючи бланкетність кримінально-правових норм щодо відповідальності за злочини проти виборчих прав, значна частина даного дослідження базується на працях відомих вчених в галузі теорії права, філософії права, конституційного права та порівняльного права. Серед них праці Рене Давіда та Каміли Жоффре-Спінозі, а також С.С. Алексеєва, В.А. Бачініна, П.Д. Біленчука, Е.В. Бурлая, Л.Д. Воєводіна, В.Б. Ісакова, О.С. Йоффе, А.І. Кіма, О.Б. Ковальчук, Н.Е. Крилової, О.Г. Кушніренка, В.С. Лепьошкіна, О.І. Лукашова, В.Ф. Погорілка, Е.О. Саркісової, Г.В. Серебреннікової, М.І. Ставнійчук, Б.А. Страшуна, Ю.М. Тодики, Я.М. Уманського, В.Е. Чіркіна, І.І. Чугуннікова, В.М. Шаповала, С.В. Шевчука.

В процесі наукового дослідження використані міжнародні документи, які стосуються європейських стандартів в галузі вільних виборів, та проведено порівняльне дослідження не тільки кримінального законодавства Російської Федерації, Республіки Білорусь, Греції, Федеративної Республіки Німеччини, Іспанії, Швейцарії і окремих положень конституцій цих країн щодо проведення виборів.

Дослідження значної кількості теоретичних джерел, наукових публікацій, законодавчих актів дозволяє зробити висновок про те, що проблема кримінально-правової охорони виборчих прав всебічно не досліджена, залишаються багато дискусійних питань, відсутні єдині підходи до кваліфікації злочинів, які порушують виборчі права громадян України.

Такий стан теоретичної розробки проблеми впливає і на практику застосування ст. ст. 157, 158 і 159 КК України, яку на сьогодні не можна вважати досконалою.

Особливої актуальності дане дослідження набуває у зв’язку із осмисленням положень нового КК України. Попереду велика робота із забезпечення правильного їх розуміння, застосування і подальшого вдосконалення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною бюджетної теми №01 БФ 042-01 “Формування механізму реалізації прав та свобод громадян в Україні” Центру досліджень прав людини юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.