ЛЮДИНА В ПРАВІ: АКСІОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД



Название:
ЛЮДИНА В ПРАВІ: АКСІОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається її соціальним і наукознавчим значенням.  Соціальне значення полягає у спрямованості роботи на переосмислення змісту відношення «людина—право» у нових для України політичних, економічних і соціокультурних умовах.  Зокрема у контексті реалізації одного із фундаментальних положень Конституції України про те, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю», що зумовлює постановку актуальних наукознавчих завдань і з необхідністю спричиняє оновлення правової системи України.

Поява і поширення у науковій термінології таких термінів та понять, як «людський вимір права», «людиномірність права», «олюднення права», «гуманізація права», «антропоцентризм права», «антропологізація праводержавознавства» тощо зумовлює потребу їх філософсько-правового дослідження.  У цьому зв’язку зростає роль юридичної науки і філософії та філософії права як їх міждисциплінарного поєднання.  Це пояснюється як глибиною змісту накопичених нею знань про природу й сутність права, так і її методологічним значенням для юридичної науки та практики.  Цінність звернення до філософії права стає очевидною при зверненні до доробку таких її розділів, як правова аксіологія (аксіологія права) та правова антропологія (антропологія права, юридична антропологія).

Аспекти відношення людини, права і цінностей досліджували чимало мислителів з давніх часів.  Значний доробок з цих питань міститься у працях мислителів античності, середньовіччя та Нового часу.  Важливе місце займає проблема людини в українській філософській традиції (зокрема у філософії Г. С. Сковороди).  Питання особи, права та цінностей також досліджували такі правники, філософи минулого, які працювали на теренах Російської імперії, в тому числі й України, як П. Д. Юркевич, В. С. Соловйов, М. О. Бердяєв, К. Д. Кавелін, М. М. Коркунов, К. О. Неволін, М. К. Михайловський, М. Ф. Владимирський-Буданов, М. П. Драгоманов, С. С. Дністрянський, П. І. Новгородцев, М. М. Алексєєв, Б. О. Кістяківський, М. М. Ковалевський, Л. Й. Петражицький, П. О. Сорокін, М. К. Ренненкампф, Є. В. Спекторський, Ф. В. Тарановський, Б. М. Чичерін та інші.

Цінності є передусім предметом філософського дискурсу.  Ціннісні питання цікавили мислителів з давніх часів.  Втім, вважається, що аксіологія як галузь філософії сформувалася лише у кін. ХІХ ст. — на поч. ХХ ст. у працях неокантіанців (В. Віндельбанд, Р. Г. Лотце, Г. Риккерт), отримала розвиток у працях представників феноменології (М. Шелер, Н. Гартман й ін.), в ХХ ст. — у працях низки німецьких, англійських, американських та інших філософів (Ф. Брентано, Г. Мюнстенберг, Е. Гартман, Р. Гартман, Дж. Дьюї, Р. Б. Перрі й ін.).  Аксіологічні ідеї отримали розвиток і в руській релігійній думці кін. ХІХ ст. — поч. ХХ ст., втім, у радянській філософії загалом розвивалися не інтенсивно.  Так, праці західних аксіологів отримали назву «буржуазної аксіології» й переважно критикувалися (І. І. Антонович, С. Попов та ін). 

З кін. 60-их — поч. 70-их рр. XX ст. аксіологічні дослідження інтенсифікувалися.  Особливо з появою праць В. П. Тугаринова, після чого почалося зацікавлення нею в юридичній науці.  Державно-правову аксіологічну проблематику за радянської доби юридичної науки досліджували як у межах загальної теорії держави і права, так і окремих галузевих юридичних дисциплін.  Водночас загальнотеоретичні питання особи і права (зокрема правового статусу, правового положення, правової активності особи тощо) досліджували такі радянські й іноземні вчені (в тому числі з соціалістичних країн), як С. С. Алексєєв, М. В. Вітрук, Д. А. Керимов, О. А. Лукашова, Г. В. Мальцев, М. І. Матузов, М. Михайлова, Н. К. Неновскі (НРБ), П. М. Рабінович, І. Є. Фарбер, Л. С. Явич та ін.

Загалом питання відношення особи, права і цінностей розглядаються у працях таких сучасних українських вчених, як В. Д. Бабкін, О. О. Бандура, В. А. Бачинін, А. В. Гарник, К. К. Жоль, А. П. Заєць, А. А. Козловський, М. І. Козюбра, В. М. Косович, М. В. Костицький, Ю. П. Лобода, С. І. Максимов, О. М. Мироненко, В. О. Нечипоренко, М. П. Орзіх, О. Т. Панасюк, Л. В. Петрова, П. М. Рабінович, С. П. Рабінович, Ю. І. Римаренко, В. М. Селіванов, О. Ф. Скакун, С. С. Сливка, І. Б. Усенко, В. В. Шкода та ін.; таких російських вчених, як С. С. Алексєєв, М. В. Вітрук, В. Г. Графський, А. І. Ковлер, С. В. Королев, Д. А. Керимов, О. А Лукашова, В. П. Малахов, Л. С. Мамут, В. М. Матузов, В. С. Нерсесянц, І. Л. Петрухін, О. О. Пучков, Е. Ю. Соловйов, М. Б. Смоленський та ін.; таких іноземних вчених, як Р. Алексі, В. Брюґґер, П. Вінчорек, Т. Девітт, С. Йоргенсен, Е.-Й. Лампе, Б. Малиновський, А. Мармор, Л. Поспишил, Г. Радбрух, Дж. Раз, Ю. Хабермас, Г. Харт, О. Геффе, Дж. Шенд й П. Штайн та ін.  Питання людини досліджували сучасні російські філософи Б. Т. Григорьян, П. С. Гуревич, Ю. М. Федоров, І. Т. Фролов та багато інших.

У вітчизняній науці тема ціннісного аспекту відношення людини і права на основі методологічного плюралізму комплексно й міждисциплінарно малодосліджена.  Очікує на вирішення низка науково-практичних питань (зокрема на основі міждисциплінарного і комплексного дослідження) відношення людини та права з використанням здобутків різних напрямів наукового знання, наприклад, розроблення «образу людини» в праві, моделей реалізації «самоцінності людини» в праві, рекомендацій щодо реалізації гуманістичних засад Конституції України.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.  Тематика дослідження узгоджується із процесом підготовки Юридичної енциклопедії, здійснюваної згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29. 02. 1996 р., до якої — за результатами дослідження — було підготовлено низку статей.  Спрямування дослідження також узгоджується з метою «Національної програми правової освіти населення» (2001) («утвердження гуманістичних правових ідей, загальнолюдських та національних правових цінностей, високих моральних засад у суспільному житті»), основними напрямами реалізації «Програми розвитку юридичної освіти на період до 2005 року» (2001) («поглиблення вивчення... навчальних дисциплін, що формують сучасне правове мислення»).

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины