ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ ТА АПК УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Особливістю сучасного розвитку міжнародної еконо­мічної системи є загострення продовольчої проблеми у більшості країн. Глобалізація проблем продовольчої безпеки суттєво активізує пошуки шляхів динамічного розвитку національних продовольчих комплексів на базі структурно-інноваційних змін і трансформації всього спектру міжгалузевих відносин.

У такому контексті особливо актуальною стає проблема радикального реформування системи відносин торгівлі і галузей агропромислового виробництва для стабілізації агропродовольчого ринку і досягнення балансу економічних інтересів функціонально взаємопов’язаних галузей.

В Україні внутрішня торгівля та агропромисловий комплекс (АПК) функ­ціонально взаємопов’язані і взаємозалежні. Їх взаємодія має об’єктивний характер і зумовлена необхідністю забезпечення стадії товарно-грошового обміну в єдиному технологічному циклі АПК і системі розширеного відтворення в цілому.

Проте як теорія, так і практика економічної взаємодії торгівлі та АПК  мають суперечливий і проблематичний характер. На всіх етапах розвитку віт­чизняного АПК теоретико-методологічні засади звужували і обмежували товарно-грошові відносини, а також форми реалізації обміну. Відтак суспільна практика ігнорувала активну взаємодію торгівлі та АПК. Нині формуються наукові погляди протилежного характеру. Теорія переоцінює значення товарного обміну, а прак­тика відводить товарно-грошовим відносинам роль всезагального регулятора. Відповідно зростає роль торгівлі в системі  міжгалузевих економічних відносин.

Отже, у центрі наукових дискусій опинилися складні теоретичні та прак­тичні проблеми визначення ролі торгівлі в системі міжгалузевих зв’язків і міжга­лузевого впливу в АПК, активізації її участі в організації міжгалузевого обміну, стабілізації ринку агропродовольчих ресурсів і підвищенні соціально-економічної ефективності функціонування АПК в умовах поглиблення ринкових процесів.

Таким чином, суттєво актуалізується широкомасштабна проблема еко­номічної взаємодії торгівлі та АПК і об’єктивно виникає необхідність глибокого аналізу сучасних явищ і тенденцій розвитку міжгалузевих відносин.

Світовий досвід сформував певну систему знань про теоретичні засади, закони і принципи взаємодії функціонально взаємопов’язаних галузей і сфер економіки, які висвітлені у працях класиків економічної теорії Л. Вальраса, Дж. Кейнса, К. Маркса, Є. Слуцького, М. Туган-Барановського) та дослідників західних наукових шкіл: М. Алле, Д. Кларка, В. Леонтьєва, П. Самуельсона, Р. Солоу, Р. Стоуна, Дж. Хікса. Теоретичні основи міжгалузевих зв’язків ґрунтовно викладені також у працях українських та російських вчених: Л.Абалкіна, О.Амоші, В.Геєця, А. Гриценка, В. Іноземцева, Б. Кваснюка, В. Лагутіна, А. Садєкова, Н. Федоренко, А. Чухна, О. Шубіна, Ю. Яременко.

Теоретико-методологічні засади міжгалузевої економічної взаємодії в сис­темі АПК та агробізнесу набули розвитку в працях таких відомих дослідників, як: В. Андрійчук, С. Дем’яненко, К. Дженсен, У. Кокрейн, І. Лукінов, А. Ніконов, Л. Омельянович, О. Онищенко, Т. Осташко, М. Павлишенко, Б. Пасхавер, І. Прокопа, П. Саблук, В. Тихонов, В. Точилін, І. Ушачев, І. Фоглер, Г. Черевко, В. Юрчишин.

Серед науковців, у працях яких досліджуються окремі теоретичні та прикладні аспекти системи зв’язків торгівлі та АПК, можна виділити О. Азарян, С. Бабенка, Л. Балабанову, О. Березіна, І. Бланка, В. Горбоноса, В. Карсекіна, Л. Лігоненко, А. Мазаракі, В. Матусевич, А. Орлова, В. Усова, Л. Фролову.

При цьому слід зазначити, що публікації за результатами комплексних досліджень економічної взаємодії торгівлі та АПК у пострадянський період, по суті, відсутні.

Таким чином, подальшого розвитку потребують теоретичні положення, мето­дологічні засади трансформації економічних відносин і міжгалузевих зв’язків тор­гівлі та АПК, методичні підходи до забезпечення еквівалентного обміну, теоре­тичні і практичні засади підвищення ролі торгівлі в економічному, соціальному, організацій­ному та технологічному розвитку АПК, у створенні ефективних меха­нізмів між­галузевої взаємодії в ринковому середовищі. Саме ці проблеми зумовили акту­аль­ність теми дисертаційної роботи, визначили її мету, завдання і структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота містить результати досліджень автора, які проводилися від­повідно до плану науково-дослідних робіт Львівської комерційної академії в межах широкомасштаб­них наукових тем: “Розвиток споживчої кооперації України в ринковому середовищі” (№ ДР 0197U0137310) – досліджено основні аспекти взаємодії споживчої кооперації та АПК; “Методологія трансформації ринків в Україні” (договір №3 Мінекономіки і ЛКА 2003р.) – розроблено методологічні підходи трансформації ринків продо­вольства; “Розроблення нормативів забез­печення населення торговельною площею” (№ ДР 0106U13023) – обґрунтовано засади нормативного підходу до регулювання розвитку роздрібної мережі та меха­нізми вирівнювання регіональної і територіальної диференціації забезпечення населення продовольством через торгівлю; “Розробка рекомендацій по створенню нових організаційних структур у сільському господарстві і систем внутрішніх і зовнішніх взаємовідносин” (№ ДР 0193U035817) – обґрунтовано і запропоновано структурні моделі інтегрованих господарських систем за участю торгівлі”; “Розробка методів збалансування товарного забезпечення регіонального споживчого ринку” (договір Львівської ОДА і ЛКА №5 2007р.) – визначено потреби в ресурсах продовольства для регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрун­тування теоретико-методологічних і науково-прикладних засад, які визна­чають кон­цептуальну платформу розвитку міжгалузевої економічної взаємодії внутрішньої торгівлі та АПК України, а також механізми їх ефективного функціонування в ринковому середовищі.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

•   науково обґрунтувати зміст і об’єктивний характер взаємозв’язку агро­промислового виробництва і товарно-грошового обміну;

•   розкрити сутність процесу міжгалузевої економічної взаємодії та притаманних йому категорій;

•   обґрунтувати функції торгівлі щодо АПК, детермінанти і фактори міжгалузевої взаємодії;

•   поглибити теоретико-методологічні основи і розробити методологічні підходи дослідження взаємодії торгівлі та АПК;

•   дослідити систему відносин і взаємозв’язків торгівлі та АПК в процесі їх взаємодії;

•   вивчити матеріально-уречевлений зміст зв’язків АПК і торгівлі, визначити обсяги і структуру міжгалузевих потоків;

•   визначити потенціал агропродовольчих ресурсів АПК України, поточні та перспективні потреби в продуктах харчування;

•   з’ясувати роль і місце оптової торгівлі в процесі її взаємодії з галузями АПК;

•   дослідити форми організації економічних зв’язків в оптовій торгівлі, а також процес трансформації методів і форм оптової реалізації агро продовольчих ресурсів;

•   розкрити зміст і визначити ефективність взаємодії роздрібної торгівлі та АПК;

•   визначити шляхи вирівнювання міжрегіонального рівня забезпечення потреб населення в продуктах харчування;

•   обґрунтувати стратегічні пріоритети економічної взаємодії торгівлі та АПК, а також шляхи їх реалізації;

•   обґрунтувати структурну модель, принципи та інструментарії  організаційно-економічного механізму взаємодії торгівлі та АПК України;

•   визначити напрями підвищення соціальної ролі торгівлі та її соціальної відповідальності в процесі взаємодії з АПК.