КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОТВОРЧОСТІ



Название:
КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОТВОРЧОСТІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми дослідження. Процеси державотворення, становлення демократичної системи державної влади, які розпочалися на початку 90-х років, є надзвичайно складними та багатоаспектними явищами, що пронизують і охоплюють всі сфери життєдіяльності соціуму: економіку, політику, право та культуру. Проблема формування нової правової доктрини нерозривно пов’язана з процесами переосмислення духовних цінностей, врахуванням різноманітних факторів життєдіяльності суспільства, закріплення культурних здобутків у праві.

Актуальність теми дослідження обумовлена теоретичними і практичними проблемами трансформації сучасного українського суспільства, однією з яких є можливості практичного вирішення питань правової суперечності між державою, з однієї сторони, суспільством і окремо взятим індивідом – з іншої, в напрямі гармонізації їх інтересів з урахуванням культурних прагнень, особливостей та потреб українського суспільства. Очевидним є те, що вирішення цієї проблеми пролягає також через площину підви­щення якості самого права як гаранта правової держави. Однією зі сфер, в якій вбачається можливим розв’язання і вирішення цих завдань проблеми, є сфера правотворчості, зокрема її культурний аспект.

Сьогодення гостро потребує використання значних потенційних резервів для утвердження в українському суспільстві начал демократії, гуманізму і соціального прогре­су. Якість частини законів через відсутність належного рівня правової культури окремих депутатів бажає бути кращою і більш досконалою. Чимало законів, як і за часів радянського тоталітарного періоду, не враховують традицій духовної історії, моралі, культури українського народу. Сформовані і прийняті правові норми не завжди обумовлені здобутками української культури. Це призводить до втрати правом соціальної цінності та поваги з боку членів суспільства, у результаті чого право втрачає ефективність, перестає панувати. Не повне використання культурних надбань у праві призводить до необхідності систематичних доповнень, змін у законодавстві, введення нових правових норм. Тут багато що залежить від високої правової культури, професіоналізму самого законодавця. Отже, потреба у всебічному дослідженні впливу культури на процес правотворчості як об’єкт філософсько-правового осмислення є вкрай назрілою та актуальною.

Своєрідність феноменів культури та правотворчості випливає з їх безпосереднього зв’язку з буттям людини. Тому філософсько-правове дослідження цих феноменів пов’язане з філософським визначенням сутності людини, змісту її буття, способів пізнання нею світу.

Вихідними даними для дослідження даної проблеми є доробки вітчизняних та зарубіжних науковців у галузі філософії, правознавства, філософії права, культурології, соціології права тощо. Серед них можна виділити такі основні напрями:

Право (як і мораль, знання, світогляд тощо) є одним з найвагоміших результатів духовної культури, одним з критеріїв цивілі­зації, і взагалі – це унікальний, неповторний витвір людського розуму, шедевр людської мудрості. Ним обумовлене поняття правової культури як явища ідеологічного порядку. Ця культура зорієн­тована державою і суспільством на формування і розвиток політико-правової свідомості людей, а отже, і їх поведінки у правовій сфері. Такий вплив здійснюється, по-перше, шляхом закріплення правових поглядів і духовних цінностей у законах та інших нормативних актах, по-друге, – шляхом розвитку і трансформації правової ідеології, введення до правової свідо­мості особи, соціальних груп, суспільства в цілому нових по­глядів і цінностей, характерних для оновлюваної системи пра­ва. Через право практично виражаються загальнолюдські інтереси та цінності, національна мораль, що є важливими елементами суспільної культури. Тобто право вбирає у себе всі надбання, досягнення людства, його розумової діяльності. Ці надбання мають бути всебічними за характером, в них враховуються всі без винятку галузі людсь­кої діяльності.

Дослідження різноманітних філософських, психологічних, гносеологічних та діяльнісних аспектів правової діяльності (С. Алексєєв,
Ю. Бабкін, О. Бандура, В. Бачінін, І. Бичко, В. Букреєв, А. Венгеров,
О. Гвоздік, О. Данільян, К. Жоль, В. Нерсесянц, В. Кампо, Д. Керімов,
Б. Кістяківський, А. Козловський, М. Козюбра, Я. Кондратьєв, В. Косович, М. Костицький, Л. Кравченко, В. Ларіонова, С. Максимов, І. Малініна,
О. Маноха, А. Нашиц, Л. Петрова, Ю. Римаренко, С. Сливка, В. Чефранов, Б. Чміль, В. Шаповал, В. Шкода та інші).

Удосконалення законодавчого процесу та аналіз шляхів удосконалення законодавчої техніки (Р. Бержерон, О. Зайчук, А. Заєць, Р. Калюжний,
Д. Керімов, А. Колодій, С. Лисенков, О. Мироненко, О. Мурашин,
А. Нашиц, А. Олійник, М. Орзіх, М. Панов, О. Петришин, П. Рабінович,
В. Сущенко, М. Цвік, Ю. Шемчушенко).

Дослідження питань культури (А. Арнольдов, А. Білий, Н. Багдасар’ян, А. Бєлік, В. Бокань, А. Верем’єв, В. Горський, В. Гриценко, П. Гуревич, Г. Драч, М. Кашуба, А. Козловський, М. Коган, В. Межуєв, А. Радугін, В. Розін).

Ефективність розробки теми дослідження, на нашу думку, значною мірою визначається саме поєднанням цих напрямів дослідження у юридичній науці. Застосування загальнофілософських та філософсько-правових принципів і підходів під час дослідження має забезпечити окреслення принципових взаємозв’язків культури як із правом в цілому, так і з правотворчістю зокрема.

Проте поза сферою вивчення залишилися культурологічні засади даної проблеми, чинники, які визначають ефективність процесу правотворчості та її продукту. 

Подальшого глибокого вивчення потребують філософсько-правові аспекти означеної проблеми. Теоретичною основою дослідження стали критично осмислені положення, аргументи та висновки, що містяться в працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених різних історичних епох з:

філософії – Г. Арендт, І. Бойченка, В. Букрєєва, В. Василькової, Г. Гегеля, І. Канта, М. Бердяєва, Г. Заїченка, М. Ібрагімова, Є. Ільєнкова, І. Ільїна, В. Кемерова, В. Копєйчикова, В. Литвинова, О. Манохи, Д. Мура, І. Надольного, І. Римської, М. Сацкова, П. Сорокіна, В. Стьопіна, Е. Фромма, С. Черепанової, Б. Чміля, М. Яворського, К. Ясперса;

культурології – А. Арнольдова, А. Білого, Н. Багдасарьян, А. Бєліка, В. Боканя, А. Веремьева, В. Горського, В. Гриценка, П. Гуревича, Г. Драча, М, Кашуби, В. Козловського, М. Когана, А. Радугіна, В. Розина,

філософії права – М. Алексєєва, С. Алексєєва, В. Бачініна, В. Бачинського, Г. Бермана, І. Грязіна, Ю. Єршова, К. Жоля, Г. Іконнікової, І. Ісаєва, Д. Керімова, Б. Кістяківського, А. Козловського, М. Костицького, Р. Лукіча, В. Ляшенко, С. Максимової, В. Малахова, І. Малинової, К. Неволіна, В. Нерсесянца, П. Новгородцева, Ю. Пермякова, Л. Петрової, Є. Позднякова, С. Пракаш, В. Розіна, О. Скакуна, С. Сливки, Е. Соловйова, Ю. Тихонравова, Є. Трубецького, Р. Циппеліуса, В. Чефранова, Б. Чміля, В. Шаповалова, Г. Шершеневича, В. Шкоди,

що мають відношення до досліджуваної проблематики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах плану науково-дослідних робіт кафедри філософії права та юридичної логіки НАВСУ на 1999-2003 роки і згідно з передбаченою в них темою “Дослідження проблем філософії права на сучасному етапі”. Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам ст. 7 Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 р. Вона обрана згідно з державними планами та програмами Верховної Ради України, відповідно до державно-правової реформи в Україні, відповідно до програми розвитку відомчої освіти та вузівської науки на період 2001–2005 рр. (Рішення Колегії МВС України від 18 грудня 2000 року № 9 КМ/1), узгоджена з тематикою пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 роки від 30 червня 2002 року № 635.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины