ЮРИДИКО-ЛІНГВІСТИЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ТЕКСТІВ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми. Тлумачення нормативно-правових актів є однією з актуальних і складних проблем правознавства та юридичної практики, від вирішення яких залежить ефективність як правового регулювання, так і адаптації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу, інтеграції правової системи України у світовий правовий простір.

Активний розвиток кодифікаційного процесу в Україні зумовлює необхідність дослідження юридико-лінгвістичних особливостей текстів нормативно-правових актів, пошуку шляхів удосконалення їх інтерпретації, напрацювання практичних рекомендацій.

Доцільність наукової розробки проблем саме юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів визначається тим, що правові норми формулюються, виражаються за допомогою загальних, абстрактних понять, а також багатозначних слів, спеціальних юридичних термінів, технічних термінів, які за різних умов суб‘єктами права можуть сприйматися неоднозначно. Повноцінна інтерпретація текстів нормативно-правових актів передбачає залучення  знань інших наук, зокрема, лінгвістики.

Важливість поглибленого дослідження цієї теми пояснюється перш за все динамічним розвитком нашого суспільства, суттєвими змінами в суспільному та державному житті України, що потребує нових акцентів у підході до визначення змісту юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів.

Посідаючи важливе місце у теоретико-правових дослідженнях ефективності правових норм, проблема тлумачення нормативно-правових актів разом з тим належить до недостатньо вивчених питань юридичної науки. Це потребує проведення окремого і грунтовного дослідження юридико-лінгвістичного тлумачення, особливо зважаючи на те, що врахування правил цього способу тлумачення має пріоритетне значення для всіх інших способів з‘ясування змісту норми права та видів тлумачення.

Юридико-лінгвістичне тлумачення раніше не було предметом окремого наукового дослідження, при розгляді проблем тлумачення оглядово висвітлювалися лише деякі його аспекти. Поза увагою дослідників залишилися питання особливостей текстів нормативно-правових актів, систематизація уявлень про специфіку його використання в різних сферах правової діяльності, розробка та обгрунтування застосування конкретних правил тощо.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є загальні принципи гносеології та результати наукових пошуків представників вітчизняної та зарубіжної наукової правової думки. Чільне місце займають положення, які розробили в своїх працях видатні мислителі й науковці минулого, зокрема, вагомий внесок у вивчення  проблеми тлумачення зробили Є. Васьковський, М.Гредескул, Б. Кістяківський, М. Коркунов, П. Люблінський, Ф.Тарановський, Г. Шершеневич. Їх дослідження висвітлювали окремі аспекти проблеми:  загальну характеристику тлумачення, його призначення, види, обсяг, можливості тощо. Важливими є праці В. Бабкіна, І. Усенка щодо дослідження класичних правових теорій попередньої доби, аналіз яких дозволяє глибше виявити проблеми тлумачення законів, які зароджувалися в минулому, а вирішувалися наступними поколіннями юристів-науковців.

 Загальні питання тлумачення правових норм розроблялися у 50-70 роках. Серед основоположників цього напряму були М. Вопленко, Т. Насирова, П.Недбайло, А. Піголкін, Ю. Ткаченко, О. Черданцев, які присвятили монографічні дослідження даній проблемі. У наукових працях цього періоду визначалися й окремі аспекти інтерпретаційної діяльності: особливості актів тлумачення, їх правова природа, юридична сила.

Питання граматичного тлумачення досліджувалися такими вченими, як Я.Брайнін, П. Елькінд, М. Шаргородський, О. Шляпочников, Л. Явич, в працях яких розкриваються поняття тлумачення, призначення окремих способів тлумачення при застосуванні норм кримінально-процесуального права.

 До окремих питань юридико-лінгвістичного тлумачення зверталися науковці міжнародного права  В. Євінтов, І. Лукашук, І. Перетерський, аналізуючи доречність застосування правил і прийомів тлумачення в міжнародній практиці.

Сучасні теоретичні дослідження проблем тлумачення  висвітлюються в наукових статтях (М. Антонович, Б. Ебзєєв, А. Ерделевський, В. Єршов, Ю.Зайцев, А. Лизогуб, В. Лузін, В. Матвієнко, О. Підопригора, В.Селіванов, А.Соболєва, А. Смітюх, А. Ушаков, Т. Хабрієва, Р. Халфіна, І. Шуміло та ін.), курсах лекцій або навчальних посібниках з теорії держави та права (А.Венгеров, М. Кельман, В. Копєйчиков, В. Лазарєв, Г. Манов, М. Марченко, О. Скакун, В. Сирих, М. Цвік, О. Черданцев, А. Шабуров та ін.).  Проблемам тлумачення правових норм присвячено дисертаційне дослідження Ю. Власова. У науковій праці Ю. Тодики розглядаються теоретичні і практичні питання тлумачення Конституції і законів України.

Зв‘язки тлумачення нормативно-правових актів з такими правовими явищами, як правотворчість, правосвідомість, правова система, правозастосування, правореалізація тощо, аналізувалися у працях С. Алексєєва, О. Бандури, І. Грязіна, Л. Зайцева, А. Колодія, В. Копєйчикова, Н. Оніщенко,  П. Рабіновича, В. Тація, Ю.Тодики, М. Цвіка, Ю. Шемшученка та ін.

Нові погляди на проблеми офіційного тлумачення викладені у виступах на конференціях і статтях суддів Конституційного Суду України (П. Євграфов, М.Козюбра, П. Мартиненко, В. Скомороха, В. Тихий, В. Шаповал та ін.).

Сутність проблеми юридико-лінгвістичного тлумачення потребує уваги не тільки правознавців, професійних юристів, а й лінгвістів. Тому поряд з юридичними працями до аналізу даної наукової проблеми залучено роботи лінгвістів, вихідні положення яких сприяли обгрунтуванню особливостей мовного вираження правових норм. Це, зокрема, праці таких мовознавців, як Н.Артикуца, І. Гальперин, Н. Ботвина, Л. Боярова, Т. Кияк, Л. Іванова, М.Кочерган, Л. Мацько, Д. Милославська, Т. Панько, М. Пентилюк, О.Пономарів, Ю. Прадід, К. Серажим та ін.

Аналіз доробку науковців, який зумовлений послідовністю наукових розробок тлумачення і є відправним пунктом наукових пошуків вирішення проблем тлумачення нормативно-правових актів, надав можливість переглянути існуючі погляди, врахувати нові напрями розвитку вітчизняної юридичної науки, визначити послідовність наукового дослідження  юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на 2002-2005 роки, Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр. (наказ МВС України №635 від 30 червня 2002р.) та Планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2001р. (п. 25), 2002 р. (п.23), 2003р. (п. 27).