МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стан економіки України, перетворення і процеси, які відбувалися в минулому, а особливо в останні роки, переконливо свідчать, що розв'язання проблем соціально-економічного розвитку перейшло в розряд стратегічних і глобальних, стало одним з найбільш важливих в державі. Подолання кризових явищ, перехід до сталого економічного зростання потребують подальшого відпрацювання механізмів регулювання економіки як на державному, так і на регіональному рівні.

Це підтверджує аналіз ситуації в національній економіці та суспільстві в цілому, а також досвід розвинених країн, де регулюючі економічні системи включають в себе централізоване державне і регіональне прогнозування та програмний підхід до соціально-економічних процесів на територіях. Подібний напрямок вирішення проблем можна і навіть необхідно наслідувати, але його повне копіювання нереальне, помилкове та шкідливе, оскільки при цьому не враховується ситуація в державі і регіонах, менталітет населення, напрацювання минулого та інше.

Складність в раціональному розв'язанні і подоланні проблем та перешкод посилюється відсутністю власної регіональної політики в Україні в минулі роки, коли всі економічні процеси в регіонах були підпорядковані принципу першочерговості галузевого розвитку та територіальному поділу праці на величезній території радянської держави. Зміни в геополітичному становищі, одночасний перехід до ринкової моделі господарювання, підсилений процесами реструктуризації та конверсії, теж диктують необхідність першочергових науково обґрунтованих, методично і документально оформлених та впроваджених на високому організаційному рівні регіональних перетворень.

За роки державності України створена значна кількість програм переходу держави до ринкової економіки, проте в жодній з них в достатній мірі не відпрацьовані питання економічного регулювання, які охоплювали б повний спектр програмних документів державного і регіонального розвитку. В економічній теорії та практиці залишаються недостатньо повно вирішені питання визначення методів і шляхів регулювання соціально-економічних процесів у регіоні, формування регіональних програм, концепцій територіального розвитку, використання пріоритетів та інші.

Широкий спектр вказаних проблем в різні періоди активно досліджувався у працях вітчизняних та зарубіжних вчених. В першу чергу можна назвати таких вчених, як О.Амоша, О.Алимов, В.Беседін, В.Геєць, В.Гриньова, В.Гришко, Б.Данилишин, С.Дорогунцов, М.Дудченко, І.Крючкова, А.Музиченко, М.Некрасов, Б.Панасюк, В.Пила, М.Скрипніченко, Д.Стеченко, М.Чумаченко, О.Чмир. Проте життя ставило все нові завдання та проблеми. Тому не всі багатогранні та різнобічні характеристики проблем розроблені і вивчені повністю. Особливо це стосується регіональних аспектів регулювання в умовах переходу до економічної моделі ринкового типу.

В сучасних умовах методи командно-адміністративної економіки неефективні, а економічні - не завжди доступні через важкий економічний стан, у зв'язку з чим державне інвестування в значних обсягах стає нереальним. Між тим нерівномірність регіонального розвитку в частині депресивних територій весь час наростає. Тому доцільно визначитись із шляхами регулювання регіонального розвитку, задіяти для їх реалізації можливості держави, області, населення, а також суб'єктів господарювання всіх форм власності, включивши та ефективно використавши механізм планування і програмування, його системні методичні та методологічні аспекти. Теоретичні, методологічні та методичні напрацювання щодо даних складових на регіональному рівні недостатні і носять розрізнений некомплексний характер. Особливо це стосується програмних документів. Все це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначення цілей і завдань, а також методів і напрямів вирішення проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з планами науково-дослідних робіт Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України, зокрема по темах: "Розроблення методологічних основ аналізу і прогнозування основних макроекономічних показників за фазами відтворення і секторами економіки з урахуванням структурних зрушень і за умов реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку" (2005-2006 pp., № державної реєстрації 0106U011445), особистий внесок автора - розроблення пропозицій щодо прогнозування регіональних показників розвитку; "Вдосконалення методичних рекомендацій з прогнозування основних макроекономічних показників на коротко- і середньостроковий період в методології системи національних рахунків (СНР)" (2006 p., № державної реєстрації 0106U011446), особистий внесок автора — розроблення рекомендацій з прогнозування показників соціального розвитку.

Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних та методологічних засад, обґрунтування системи основних напрямів комплексного регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні, визначення шляхів реалізації результатів програмування на найближчу і віддалену перспективу при взаємоєднанні заходів на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

аналіз досвіду наукових та методичних підходів до регулювання соціально-економічного розвитку за тривалий період часу;

визначення взаємозв'язку і взаємодії державної макроекономічної і регіональної політики в Україні, впливу процесів на макрорівні на розвиток територій;

визначення стану економічних і соціальних процесів на регіональному рівні, а також регіональних пріоритетів;

окреслення кола питань, що мають реально вирішуватись в межах окремої території;

виділення   першочергових завдань соціально - економічного   розвитку регіону як частини господарського комплексу держави;

визначення місця та ролі регіонального програмного регулювання;

розробка науково-методичних засад програмування розвитку економіки регіону, формування регіональної системи програмних документів, практичні пропозиції щодо їх підготовки;

розроблення заходів впровадження важелів реалізації регіональної соціально-економічної політики, яка спирається на ефективні бюджетні, податкові, фінансові, кадрові складові, реструктуризацію виробництва відповідно до змін, що відбулися;

розрахунок ефективності річної програми соціально-економічного розвитку регіону з використанням сучасних наукових підходів.