ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР У СІМЕЙНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Нещодавно Українська держава відзначила дванадцяту річницю своєї незалежності. За ці роки українське суспільство зазнало докорінних змін. З’явилися перші позитивні результати ринкових реформ, спрямованих на розвиток нових форм господарювання, на подолання важкого економічного становища та на соціальний захист населення, продовжується утверджуватися приватна власність, у тому числі і на землю. Активно продовжуються процеси щодо завершення створення докорінно нової, хоч і не позбавленої поки що вад і прогалин, правової системи. Не оминули ці тенденції і сімейні відносини.

Прогресивним кроком серед цих позитивних змін можна назвати введення до Кодексу про шлюб та сім’ю УРСР норм про шлюбний контракт (договір) Законом України від 23 червня 1992 р. Так, вперше в Україні з’явилося законодавчо закріплене право подружжя на укладання шлюбного контракту (ст. 27¹ КпШС України).

Введення цього нового і необхідного в ринкових умовах правового інституту, мало надзвичайно важливе значення, але доля його склалася нетрадиційно. Проіснувавши дванадцять років в законодавстві нашої держави (до набрання чинності нового Сімейного кодексу України), він так і залишався поверхово врегульованим та мало застосовуваним у практиці. Пояснити це можна, зокрема, критичним ставленням населення до шлюбного контракту, обумовленим традиціями радянського періоду, недостатністю у населення правових знань про значення та праворегулюючі функції шлюбного контракту, а також недостатньою активністю сімейно-правової науки.

Значення шлюбного договору сьогодні різко підвищується з прийняттям Верховною Радою України 10 січня 2002 р. нового Сімейного кодексу України, який має набрати чинність з 1 січня 2004 року. У новому СК України інститут шлюбного договору зазнав суттєвих змін, поповнився багатьма законодавчими новелами, які потребують детального вивчення і глибоких досліджень.

Останнім часом в українській сімейно-правовій науці активізувалися наукові дослідження правового режиму майнових відносин подружжя. Так, питання шлюбного контракту (договору) та визначення ним правового режиму майна подружжя розглядалися певною мірою в дисертаційних дослідженнях присвяченим, зокрема,  функціям шлюбного контракту в сімейному праві України (О.А. Явор, 1996 р.), правовому режиму майна членів сім’ї (І.В. Жилінкова, 2000 р.), особистим відносинам подружжя та відносинам подружжя стосовно їх майна (О.М. Калітенко, 2001 р.),   правовому    регулюванню    відносин    власності    між     подружжям   (Т.О. Ариванюк, 2002 р.), в монографії І.В. Жилінкової “Брачный контракт”. Важливі положення щодо шлюбного контракту сформульовані також у підручнику “Сімейне право України” за ред. В.С. Гопанчука (2002 р.), в Науково-практичному коментарі Сімейного кодексу України З.В. Ромовської (2003 р.) та в «Научно-практическом комментарии Семейного кодекса Украины» за ред. Ю.С. Червоного (2003 р.). Однак цих праць явно недостатньо для того, щоб отримати повне і всебічне уявлення про інститут шлюбного договору у сімейному праві.

Переважна більшість країн світу давно визнали доцільність існування інституту шлюбного договору в законодавстві. В різних країнах цей інститут має свої особливості, проте мета його існування єдина – надати подружжю достатньо широкі можливості для самостійного визначення своїх майнових відносин у шлюбі, щоб вони мали змогу, при необхідності, змінити режим майна, встановлений законом, який автоматично починає діяти з моменту укладання шлюбу. Не може бути винятком у вирішенні даної проблеми і правова система України.

Все вищевикладене і обумовило вибір даної теми дослідження дисертантом.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі цивільно-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ України відповідно до „Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України”, затвердженої наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р. Дана робота включена до плану науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України  (протокол засідання Вченої ради №19 від 29.12.2000 р.)