Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Здобуття Україною незалежності поставило на порядок денний питання підготовки фахівців, здатних забезпечити її безпеку і економічне відродження. Адже, розвиток економіки України, який може забезпечити соціально-економічне зростання в умовах інтенсифікації удосконалення ринкового середовища, з одного боку, та включення її в світові глобалізаційні процеси, з другого боку, є можливим лише при формуванні якісно нового трудового потенціалу, що має оптимальні показники фізичного, психічного та соціального здоров’я й містить в своїй структурі високий інтелектуальний і освітньо-фаховий потенціал. Тільки трудовий потенціал з вказаними характеристиками, насамперед, з розвиненою до належного рівня освітньо-фаховим потенціалом може дати можливість отримувати переваги у конкурентній боротьбі на національному, регіональному рівнях. У нових соціально-економічних умовах саме освітньо-фаховий потенціал викликає особливий інтерес, оскільки його якість та рівень розвитку визначатиме креативну здатність та інноваційні можливості трудового потенціалу, детермінуватиме перехід до інформаційного суспільства, а, отже, формування сучасних пріоритетів розвитку суспільства та їх реалізацію.

На жаль, на зламі ХХ і ХХІ ст. спостерігається погіршення кількісних та якісних характеристик трудового, у тому числі освітньо-фахового потенціалу, що посилює напругу на загальноукраїнському ринку праці, зумовлює деформації його регіональних та галузевих сегментів, активізує відтік економічно активного населення за межі країни. Сказане засвідчує про важливість виявлення проблем формування освітньо-фахового потенціалу, оцінки здобутків українського суспільства в цій сфері, окреслення основних вимог, що ставляться до майбутніх спеціалістів у найрізноманітніших видах економічної діяльності, до їх творчої орієнтації в умовах ринкової конкуренції та визначення напрямків розвитку освітньо-фахового потенціалу у найближчій та більш віддаленій перспективі. Такі проблеми досліджувалися частково, переважно опосередковано, зокрема через призму демографічного й трудового потенціалу та стратегії людського розвитку, у працях вітчизняних вчених, зокрема О.І. Амоші, Є.І. Бойка, Н.П. Борецької, Н.С. Власенка, С.Й. Вовканича, О.А. Гриньової, Б.М. Данилишина , М.І. Доліш-нього , Т.А. Заєць , М.З. Згуровського , С.М. Злупка, А.М. Колот, О.Є. Кузьміна, В.І. Куценко, Е.М. Лібанової, В.П. Мікловди, А.Ф. Мельник, Т.Є. Оболенської, В.В. Онікієнка, В.І. Павлова, В.І. Пили, С.І. Пирожкова, С.М. Писаренко, А.П. Ре-венка, У.Я.Садової, Л.К. Семів, Л.Т.Шевчук, М.Г. Чумаченка.

Зазначимо, що при дослідженні зазначених проблем величезний інтерес викликає наукова спадщина відомих українських вчених М.І. Туган-Барановського , С.А. Подолинського, М.А. Балудянського, В.І. Вернадського, які зробили неоцінимий внесок у вивчення природи праці, без розуміння якої неможливо повноцінно розкрити завдання і напрямки розвитку освітньо-фахового потенціалу на тому чи іншому етапі історичного розвитку суспільства.

Але, чи не найбільшої ваги при вивченні подібної проблематики набула концепція економіки знань та якісного вдосконалення освітньо-фахового потенціалу, яка отримала значний розвиток упродовж другої половини минулого століття та на початку ХХІ сторіччя, насамперед завдяки науковим розробкам відомих західних вчених: Д. Белла, Л. Бенсли, М. Блауга, М. Ван дер Венде, Е. Денісона, П. Друкера, Г. Дрю, В. Іноземцева, М. Кастельса, Р. Капелюшнікова, Х. Келлен, Б. Мільнера, Г. Макбурні, Р. Патори, М. Портера, Т. Сакайї.

Незважаючи на наявний величезний пласт наукових досліджень, на сьогоднішній день недостатньо розкриті особливості процесів трансформації освітньо-фахового потенціалу у системі забезпечення соціально-економічного розвитку, що є однією з основних проблем реформування економіки країни. Відсутні обґрунтування механізму досягнення відповідних фахово-просторово-часових параметрів людського потенціалу з мінімально можливими витратами коштів та часу перебігу їх досягнення. Загострилися проблеми формування освітньо-фахового потенціалу не тільки на національному, але й на регіональному рівні. Ґрунтовних досліджень потребують концептуальні положення щодо оцінки освітньо-фахового потенціалу та відповідності його актуальним вимогам суспільства, сучасні пріоритети в його розвитку та перспективи його ефективного розвитку для потреб національної і регіональної економіки.

Актуальність означених теоретико-методологічних проблем формування і розвитку освітньо-фахового потенціалу обумовили вибір теми дисертації, визначили мету й основні завдання, об'єкт і предмет дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в контексті наукових напрямів досліджень:

Інституту регіональних досліджень НАН України:

- «Теоретико-методологічні основи розвитку людського капіталу в умовах формування економіки знань (цільова наукова програма НАН України «Україна – ХХІ століття: стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку»)» (Розпорядження Президії НАН України від 06.12.2006 № 808), № державної реєстрації 0107U003249 – особистий внесок автора: розроблено методологію визначення якості знань;

- «Інтелектуально-інноваційний розвиток регіону в умовах реалізації євроінтеграційної стратегії України» (Постанова бюро ВЕ НАН України від 25.10.2006 р. №9), № державної реєстрації 0106U013079 – особистий внесок автора: розроблено методику оцінювання структурних елементів освітньо-фахового потенціалу;

Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України:

- «Дослідження економічних соціальних і правових проблем становлення соціально-орієнтованої ринкової системи в Україні», № державної реєстрації 0101U005489 – особистий внесок автора: розроблено механізми оптимізації якості освітньо-фахового потенціалу;

- «Теоретико-методичні засади вдосконалення механізмів функціонування соціальної сфери регіонів України», № державної реєстрації 0106U005195(39) та 0106U005263(48) – особистий внесок автора: зроблено аналіз механізмів функціонування освітньо-фахового потенціалу регіону;

Національного університету «Львівська політехніка»:

- “Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур, № державної реєстрації 0104U002289 – особистий внесок автора: проаналізовано методи управління науково-технічною підготовкою виробництва і розроблено комплекс рекомендації щодо їх використання для забезпечення інноваційного розвитку підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка нового напрямку дослідження освітньо-фахового потенціалу регіону, в основі якого лежать обґрунтовані автором теоретико-методологічні та методичні засади його формування відповідно до потреб суспільства і запропоновані практичні рекомендації щодо нормативно-правового та організаційно-економічного забезпечення реалізації стратегічних цілей розвитку освітньо-фахового потенціалу в контексті стратегії регіонального соціально-економічного зростання при врахуванні глобалізаційних та євроінтеграційних тенденцій і сучасної соціально-економічної ситуації України.

Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити такі завдання:

- обґрунтувати дефініцію поняття «освітньо-фаховий потенціал» (ОФП) та встановити її місце у формуванні людського капіталу;

- узагальнити та субординувати понятійно-термінологічний апарат визначення та оцінки людських ресурсів;

- удосконалити методологію оцінки освітньо-фахового потенціалу через визначення принципів та обґрунтування підходів до його структуризації і оцінки;

- розробити методику оцінювання структурних елементів освітньо-фахового потенціалу;

- удосконалити методологію розвитку освітньо-фахового потенціалу на основі ідентифікації чинників його формування;

- розробити положення експертного оцінювання якості освітньо-фахового потенціалу та виявлення відповідності цієї якості сучасним потребам;

- розробити методичні положення щодо оптимізації шляхів та вибору механізмів досягнення необхідних параметрів якості освітньо-фахового потенціалу на основі моделювання процесів формування освітньо-фахового потенціалу регіону;

- оцінити вплив стану освітньо-фахового потенціалу регіону на досягнення стратегічних цілей його соціально-економічного розвитку;

- ідентифікувати особливі умови формування освітньо-фахового потенціалу Західного регіону України та здійснити оцінку перспектив поглиблення інтеграційних процесів, розвитку партнерства і співпраці між Україною та ЄС.

Об’єктом дослідження є управління людськими ресурсами у системі соціально-економічного розвитку регіону.