П Р И В А Т Н О П Р А В О В І К О Н В Е Н Ц І Ї Р А Д И Є В Р О П И

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. З часу вступу в 1995 р. до Ради Європи (РЄ) Україна досить активно бере участь у політико-правовому співробітництві держав у рамках цієї організації. Водночас здобутки РЄ у сфері гармонізації приватного права використовуються нею недостатньою мірою. Україна не бере участі у багатьох приватноправових конвенціях (ППК), розроблених і прийнятих за півсторіччя діяльності РЄ. Органи законодавчої та виконавчої влади України практично не ознайомлені з цими конвенціями.

У  радянській літературі про існування конвенцій РЄ з питань приватного права навіть не згадувалося. Сучасні ж наукові роботи українських та російських дослідників (серед яких - К. Андріанов, С. Глотов, Л. Заблоцька, М. Ентін, В. Карташкін, В. Мармазов, І. Піляєв, П. Рабінович, Д. Супрун, В. Туманов тощо), а також доступна зарубіжна література (авторів Д. Гом’єн, М. Дженіс, Л Зваак, А. Робертсон, Д. Харріс та інших) присвячені переважно Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод та протоколам до неї, а також практиці Європейського суду з прав людини, який уособлює контрольний механізм Конвенції та протоколів, щодо тлумачення та застосування їхніх положень.

Водночас поза увагою авторів залишається ціла низка інших конвенцій РЄ, які стосуються питань приватного права. Відсутня наукова праця, яка містила б комплексний аналіз ППК РЄ, визначала можливості застосування їх в Україні. Щоправда, останнім часом у нашій науці помітнe прагнення вийти за рамки традиційної схеми викладу питань, пов’язаних з діяльністю РЄ та членством у ній України. З точки зору спеціального висвітлення приватноправових аспектів варто відзначити працю українських авторів В. Мармазова та П. Пушкаря “Захист прав та майнових інтересів в Європейському суді з прав людини”.

Науковий інтерес до обраної теми підкріплюється усвідомленням практичного значення такого дослідження, враховуючи потреби інтеграції України у європейський правовий простір, гармонізації її правової системи з європейськими стандартами і нормами та реалізації стратегічної мети - вступу до ЄС.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження є складовою комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова міжнародних, правових, політичних та економічних основ державності України”, № 97128, темою наукових досліджень Інституту міжнародних відносин “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України”, № 97132, має зв’язок з нормативними та робочими програмами курсів “Міжнародне приватне право”, “Міжнародне авторське право”, “Міжнародне сімейне право”, “Міжнародний цивільний процес”, “Правове регулювання неспроможності (банкрутства)”, “Європейська система захисту прав людини”.