ПРАВОВИЙ СТАТУС ДОВІРЧОГО ТОВАРИСТВА ЯК СУБ’ЄКТА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

           Актуальність теми дослідження. Необхідність запровадження довірчих відносин в Україні, відтак і їх розгалуженого правового регулювання, викликана і пов’язана з реформуванням правової системи України в цілому та докорінним оновленням цивільного законодавства.

         Перехід до ринкової економіки обумовив перш за все реформування відносин власності, включаючи її роздержавлення і приватизацію як ефективний шлях до утворення вільних та юридично рівних суб’єктів підприємництва.

         Існуючий досвід переходу держав на більш високий щабель  економічного і суспільного розвитку засвідчує, що серед численних факторів, які впливають на процес реформування економіки, є розвиненість ринкової інфраструктури, наповненість її різноманітними інституціями, серед яких чільне місце мають посідати і фінансові посередники, до недавна маловідомі у вітчизняному правовому просторі. До фінансових посередників, що виникли одночасно з початком приватизації, належать і довірчі товариства. Важливе значення для становлення довірчих товариств відіграв інститут довірчої власності, притаманний англо-саксонській системі права, яка має багатовікову історію.

Як і будь-яке новоутворення, довірче товариство пройшло в своєму правовому розвитку різні етапи – від створення до широкого запровадження. Водночас цей процес з правової точки зору і досі характеризується численними суперечностями, правовими прогалинами, а відтак потребує глибокого наукового аналізу.

  Ступінь наукової розробленості теми.  Дослідження шляхів вирішення проблеми запровадження довірчих відносин у вітчизняну правову систему, було покладено в основу аналізу діяльності довірчих товариств як активних учасників приватизаційних процесів. Потреба в цьому дослідженні продиктована не стільки наявними недоліками в діяльності довірчих товариств, скільки необхідністю проведення аналізу правового забезпечення розвитку ринкових відносин і пов’язаного з цим зародженням широкого кола осіб, що стали власниками засобів виробництва та прав на них. Існування приватної власності на речі, незалежно від їх походження та цільового призначення, є об’єктивним фактором сьогодення, похідними елементами якого є титул, ризик, прибуток, збиток та довіра, що в сукупності встановлюють господарський обіг. У зв’язку з цим у дисертаційному дослідженні аналізується підприємницька практика, в якій найактивніше проходять процеси апробації та впровадження нових правових схем та конструкцій.

  Складність проблеми, розростання дискусії навколо неї, все це  обумовило вибір теми та актуальність її дослідження.

  Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. За тематикою дисертація виконана відповідно до бюджетної теми юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка №ДР019И007725 “Удосконалення правового механізму реалізації та захисту прав інтересів людини і громадянина в Україні”.