СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СУДОВІЙ АКУСТИЦІ (ПРОБЛЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ЕКСПЕРТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Останнім часом все більша кількість злочинів розслідується за участю осіб, спеціальні знання яких дозволяють встановлювати істотні для кримінальної справи факти і обставини. При цьому виключно важлива роль нале­жить судовій експертизі, яка грунтується на досяг-неннях науки і техніки і є своєрідною процесуальною формою застосування спеціальних знань при провадженні в конкретних кримінальних та цивільних справах. Останніми роками розширено та удосконалено процесуальну регла-ментацію судової експертизи, створено мережу науково-дослідних інститутів і лабораторій, активно йде процес розробки нових видів експертних досліджень різних об`єктів, про що свідчать численні монографії, дисертаційні дослід-ження, статті, посібники, в яких висвітлюються процесуальні, орга­нізаційно-тактичні й науково-технічні основи сучасних різновидів судової експертизи.

Сьогодні, як показує аналіз судово-слідчої практики, сформувався, зокрема, ряд напрямів дослідження матеріалів звукозапису, які пов`язані із застосуванням нових методів та інструментальних засобів. До об`єктів судово-експертного дослідження звукозапису належать засоби фіксації звука (цифрова та аналогова техніка), а також матеріальні носії (фонограми, сигналограми) з відображеним на них усним мовленням людини, яке віддзеркалює індивідуаль-ні властивості та навички того, хто розмовляє.

Дослідження усного мовлення точними інструментальними методами розпочато порівняно недавно, але вже зараз можна говорити про важливе те­оретичне та практичне значення цих методів для криміналістики і діяльності правоохоронних органів при розслідуванні різних злочинів.

Як свідчать літературні дані та слідча практика, в дослідженні усного мовлення людини можна виділити такі напрями:

– розпізнавання змістової (семантичної) сторони мовленнєвого сигналу (що сказано);

– ідентифікацію особи за ознаками її усного мовлення (хто сказав);

– дослідження звукового середовища (де сказано);

– встановлення психофізіологічного стану особи (як сказано).

Останній напрям є сьогодні найбільш актуальним, враховуючи потреби практики і сучасний рівень розвитку психології і науково-дослідницького інструментарію.

Досягнення природничих і технічних наук значно розширили можливості розробки методик дослідження різних матеріальних об`єктів з метою  вирішення завдань криміналістичної ідентифікації.

Одним з видів таких об`єктів є усне мовлення людини, зафіксоване на ма-теріальному носієві. Криміналістичне дослідження усного мовлення проводять експертні установи як в нашій країні, так і за рубежем. З аналізу літератури ви-дно, що проблема криміналістичного дослідження усного мовлення потребує цілеспрямованого вирішення і удосконалення методів та інструментарію. Тео-ретичні та прикладні аспекти дослідження усного мовлення в криміналістиці потребують комплексної розробки із залученням фахівців різних галузей зна­нь.

Ідентифікація людини за її усним мовленням базується на теоретичних за-садах, розроблених видатними криміналістами Р.С. Бєлкіним, М.В. Салтєвсь-ким, М.Я. Сегаєм, В.О. Селівановим. Проте, до 1995 року проблема такої іден-тифікації монографічному дослідженню вітчизняними вченими не піддавалася. В літературі є лише повідомлення про окремі напрями та результати таких дос-ліджень, проведених у ВНДІ МВС СРСР (В.О. Снєтков, А.А. Ложкевич, В.Л. Шаршунський, В.А. Чіванов), а також праці Г.С. Рамішвілі та М.В. Салтє-вського. Поява сучасного інструментарію спричинило можливість розробки комп`ютерних методик дослідження усного мовлення (В.Р. Женіло, О.І. Галяшина).

Таким чином, теоретичні й практичні питання криміналістичного дослід-ження матеріалів звукоза­пису, зокрема, усного мовлення, вийшли на якісно новий рівень і потребують подальшого розширення міжгалузевого комплекс-ного підходу до їх вирішення, на що спрямоване за темою дослідження застосування сучасних технологій в судовій акустиці, яке розвивається як один з нових підрозділів криміналістичної техніки.

Серед основних напрямів посилення боротьби з сучасними видами злочи-нів актуальним є вдосконалення наукових основ криміналістичної техніки та розробка нових методів та інструментальних засобів розслідування і поперед-ження злочинів. Ефективність таких розробок залежить від міжгалузевих наукових досліджень цих проблем і впровадження в практику їх результатів, в тому числі від раціонального поєднання досягнень  фундаментальних і при-кладних досліджень.

В криміналістиці останнім часом приділяється значна увага вивченню засобів спілкування, особливо мовлення. В слідчій практиці спілкування між учасниками кримінального процесу усне мовлення є основним засобом і безпосереднім джерелом одержання інформації про обставини події злочину, а також індивіду­альні особливості особи, яка надає таку інформацію. Завдяки зв`язку усного мовлення з різними властивостями певної особи, її темперамен-том, емоціями, освітою, національністю, регіоном проживання, соціальним положенням, професією, мовними навичками тощо, мовлення набуло криміна-лістичного значення об`єкта для ідентифікаційного та діагностичного дослід-ження. Усне мовлення є специ­фічним, сугубо “людським” засобом комунікації і являє собою комплекс індивідуальних відомостей про особу, який неможливо точно зафіксувати звичайним методом описання. Дослідження фізичних параметрів усного мовлення потребує застосування спеціальних технічних засобів, створених на основі останніх досягнень природничих наук і техніки. Це обумовлює розвиток нового напряму в теорії та практиці використання усного мовлення, зафіксованого на матеріальному носієві, як джерела доказів.

Розвиток теорії криміналістики та її науково-технічних основ та методів, відповідні зміни і оновлення чинного кримінально-процесуального законо-давства обумовлюють необхідність автоматизації експертних досліджень об`єктів в області судової акустики, актуаль­ність якої підтверджується матеріалами слідчої та судової практики, публікаціями емпіричних даних та дискусійних питань в спеціальній літературі.

В 1930-60 рр. криміналісти намагалися вирішити завдання дослідження ус-ного мовлення засобами криміналістичної тактики. Ці намагання пов`язані з іменами В.І. Громова, Г.І. Кочарова, Н.В. Терзієва, З.Г. Самошиної, П.П. Цвєт-кова, Н.М. Гапановича, Є.Є. Подголіна та ін. Проте тільки з досягненнями су-часної науки, розвитком вимірювальної техніки, засобів і методів фіксації та спектрального аналізу звукових сигна­лів з`явилась можливість створення тех-нічних систем об`єктивної оцінки властивостей людини, яка розмовляє. Знач-ний внесок в розвиток цього напряму досліджень зробили Г. Фант, Дж. Флана-ган, О.О. Пірогов, В.М. Сорокін, В.М. Трунін-Донской, О.О. Ложкевич, В.Л. Шаршунський, Б.О. Чіванов, Г.С. Рамішвілі, В.Р. Женіло, Л.В. Рабінер, А. Грей, Дж. Маркел, Ю.І. Прохоров, В.І. Галунов, Н.Г. Загоруйко, Х. Холліен, Т.К. Вінцюк, М.О. Сапожков, Б. Атал, М.А. Тушишвілі, Г.Б. Чикоїдзе, А. Ро-зенберг та ін.

Розвиток технічних засобів спричинив розробку криміналістичних методик експертного дослідження характеристик усного мовлення. Цими проблемами займалися В.О. Снєтков, Г.Л. Грановський, Г.І. Грамович, А.В. Дулов, П.В. Ци-мбал, Ю.Ф. Жаріков, П.Ю. Тимошенко, Ю.В. Ящуринський, Е.К. Ребгун, О.О. Лєві, Ю.О. Горюнов, О.І. Галяшина та деякі інші дослідники.

Незважаючи на безперечні досягнення в галузі розробки зазначених методик, досі не створено автоматизованої системи універсального (всебічного) експертного дослідження акустичних сигналів, тому що передбачити в алгори-тмічній схемі дослідження всі нюанси, починаючи від чисто технічних особливостей якості фонограм і закінчуючи навмисним викривленням голосу, сьогодні є практично неможливим. Тому в цьому дослідженні вбачається доці-льним приділити основну увагу аналізу автоматизованих систем дослідження звукових сигналів, створених в Національній академії внутрішніх справ України за участю автора, в яких всі акустичні параметри зазнають точного виміру та наочного відображення їх статистичної обробки. З урахуванням ідей, покладених в основу побудови вказаних систем, вбачається можливим створення в майбутньому автоматичної системи дослідження звукових сигналів, яка відрізнятиметься певними рисами універсалізму.

Вищезазначене зумовило віднесення досліджуваної проблеми до числа актуальних і вибір теми дисертації “Сучасні технології в судовій акустиці (проблеми автоматизації експертних досліджень)”.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційне дослідження виконано у відповідності до Закону України “Про судову експертизу”, Приоритетних напрямів фундаментальних і прикладних дослід-жень навчальних закладів і науково-дослідницьких установ МВС України на період 1995-2000 рр. (рішення Колегії МВС України від 28 лютого 1995 р. № 4 КМ/2), Концепції розвитку системи відомчої освіти і вузівської науки на період 2000-2005 рр. (рішення Колегії МВС України від 18 грудня 2000 р. № 9 КМ/1), Програмою розвитку Національної академії внутрішніх справ України до 2005 року, загальним планом науково-дослідних робіт НАВС України, планами науково-дослідних робіт кафедри криміналістики і інформаційно-технічного центру НАВС України.