БОРОТЬБА З ПОЖЕЖАМИ В ЖИТЛОВОМУ СЕКТОРІ (КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ТА КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Побудова правової держави і розвиток демократичних засад суспільного життя вимагають докорінних змін чинного законодавства, в тому числі адміністративного і кримінального. Передусім потрібно привести юридичні норми у відповідність з реаліями сучасності, а також загальнолюдськими цінностями та уявленнями про справедливість. Традиційними напрямами покарання механізму адміністративного і кримінально-правового регулювання є, по-перше, нормотворчість, тобто створення нових і удосконалення чинних кримінально-правових норм і, по-друге, удосконалення практики їх застосування в діяльності правоохоронних органів і судів з метою додержання конституційного принципу верховенства права.

У зв’язку з цим великої актуальності набувають наукові дослідження з кримінального права і кримінології, присвячені питанням, що вирішуються в новому Кримінальному кодексі України, але які ще теоретично недостатньо опрацьовані, або такі, що не дістали належного відображення у нормативних актах і потребують практичного розв’язання.

До малодосліджених питань у теорії і практиці застосування кримінального права та в кримінології  належать, зокрема, проблеми боротьби з пожежами в житловому секторі.

Завдяки сучасним досягненням науки і техніки створено багато різноманітних засобів запобігання пожежам та їх гасіння. Однак кількість пожеж у житловому секторі рік у рік зростає, основною причиною яких є порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Більше того, в умовах науково-технічного прогресу проблема боротьби з пожежами стає дедалі гострішою, оскільки в руки людини потрапляють нові могутні джерела енергії, а кількість потенційних джерел підвищеної небезпеки зростає темпами, за яких шкода від їхнього необережного використання стає значнішою. Як свідчить статистика, за годину на нашій планеті виникає до 600 пожеж, з них більше 400 пожеж - у житловому секторі, за рік – понад 5 млн. Таким чином, кожні п’ять секунд виникає пожежа. Лише за добу в Україні трапляється в середньому 110 – 120 пожеж, на яких гине 6 – 7 осіб, дістають опіки та інші травми – 4.

Охорона матеріальних цінностей, життя і здоров’я людей, усіх форм власності від пожеж у сучасних умовах належить до найважливіших завдань держави і суспільства. Пожежі завдають величезних збитків народному господарству та найстрашніше – у вогні гинуть люди.

Як зазначено вище, основною причиною, що призводить до виникнення пожеж у побуті, є порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Чинне кримінальне законодавство України містить спеціальну норму, яка передбачає відповідальність за порушення таких вимог (ст. 270 КК). Відповідні норми, покликані профілактувати пожежі, є і в КпАП України. Та, очевидно, існує потреба у їх вдосконаленні.

У юридичній літературі питання кримінальної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки так чи інакше розглянуті у працях В.І. Антипова, В.О. Владимирова, В.М. Дмитрука, А.П. Закалюка, О.М. Ігнатова, І.П. Лановенка, Ч.А. Мухамедова, В.К. Окняна, В.П. Тихого, В.В. Харитошкіна, П.Г. Цупренка, С.С. Яценка. Питанням адміністративної відповідальності та адміністративного стягнення присвячені роботи В.Б. Авер’янова, О.В. Альохніна, О.М. Бандурки, О.К. Безсмертного, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, А.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, О.М. Якуби та інших. Вони є фундаментальною базою для подальшого дослідження проблем, що розглядаються.

Названі автори зробили вагомий внесок у розроблення цієї проблеми. Однак частина праць виконана на базі законодавства Російської Федерації, де часом інакше, ніж в Україні, розглядаються питання адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також профілактики пожеж. До того ж, з багатьох питань розглянутої проблеми в літературі наявні суперечливі тлумачення закону і рекомендацій щодо його застосування.

Крім того, нове кримінальне законодавство України передбачає низку злочинних діянь, які вчиняються з використанням пожежі або призводять до пожежі як до наслідку: ст. 113; ч. 2 ст. 194; ст. 195; ч. 2 ст. 252; статті 257, 258, 259, 294, 295; ч. 2 ст. 347; ч. 2 ст. 352; ч. 2 ст. 348; ч. ч. 2, 3 ст. 399 Кримінального кодексу України тощо. Це ускладнює правильну кваліфікацію злочинів, пов’язаних з пожежами, і створює можливість помилок при застосовуванні кримінального законодавства. Адміністративно-правові заходи профілактики пожеж, у свою чергу, потребують удосконалення.

Але проблеми застосування правових заходів боротьби з пожежами саме в житловому секторі до цього часу не були предметом досліджень в Україні як самостійної держави. Не було також проведено й кримінологічних досліджень причин та умов, що викликають пожежі в житловому секторі, у зв’язку з чим відсутні також рекомендації щодо їх профілактики.

Названі обставини свідчать про актуальність теми дисертаційного дослідження. Разом з тим, дослідження порушених питань сприятиме підвищенню дотримання законності і ефективності в діяльності правоохоронних органів у боротьбі з пожежами в житловому секторі і під час розгляду судами справ цієї категорії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з основними напрямами діяльності в сфері боротьби з пожежами, визначеними Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки, затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/200, Законом України від 17 грудня 1993 р. № 3745-XII “Про пожежну безпеку”, постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 1999 р. № 1943 “Про стан забезпечення пожежної безпеки та заходи щодо її поліпшення”, Наказом Мінекономіки України від 12 травня 2000 р. № 75 “Про виявлення порушень правил і норм пожежної безпеки”, Наказом Держбуду України від 3 вересня 1999 р. № 214 “Про затвердження порядку визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов’язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій”, а також перспективним планом науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України.

Тема дисертації обговорена й схвалена на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ України і передбачена планами наукових досліджень Академії й кафедри кримінології та юридичної соціології.