МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ВИБІРКОВИХ СУКУПНОСТЕЙ НАСЕЛЕННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ :

Краткое содержание

Актуальність теми.

Статистична звітність через свою специфіку не може забезпечити потребу в інформації щодо багатьох аспектів життєдіяльності людини. Це унеможливлює повноцінну розробку різних соціально-економічних програм, моніторинг ефективності їх виконання, а також проведення теоретичних та прикладних наукових розвідок. Отримання багатоаспектної та взаємопов’язаної інформації можливе лише безпосередньо від населення, що забезпечують вибіркові обстеження.

Для визначення стану суспільства, розробки дієвих соціально-економічних програм завжди необхідно мати інформацію щодо стану населення, його самопочуття, бачення перспектив, психологічного сприйняття реалій сьогодення. Це дозволяє робити узагальнення на принципово іншій інформаційній базі, дослідити зв’язки між окремими показниками із соціальними та демографічними характеристиками особи чи сім’ї (домогосподарства). Така інформація має велике значення для успішності реформ та їх підтримки населенням.

Основним виробником статистичної інформації щодо населення є органи державної статистики, які все більше і більше застосовують вибіркові методи спостереження. Переваги вибіркових обстежень полягають у тому, що вони можуть проводитись з будь-якою періодичністю, дозволяють оперативно отримати результати, гнучко змінювати програму обстеження.

Теоретичний розвиток та активізація використання вибіркового методу у практичних дослідженнях пов’язані з дослідженнями В. Гурвица, Р. Джессена, Ф. Йейтса, Г. Калтона, Л. Кіша, У. Кокрена, В. Мадова, М. Хансена, Д. Шварца, а також Н.Ч. Бокун, А.Г. Волкова, Н. К. Дружиніна, Г.С. Кільдишева, Т.М. Чернишової та ін.

В Україні дослідження різних аспектів вибіркового методу здійснювали такі вчені, як О.О. Васєчко, А.М. Єріна, В.С. Михайлов, В.М. Пархоменко, М.В. Пугачова, В.Г. Саріогло, О.І. Черняк та ін.

При проведенні вибіркових спостережень постає проблема надійності даних, яка є складовою загальної проблеми якості статистичної інформації. Її вирішення обумовлюється вирішенням питань щодо різноманітних аспектів статистичного спостереження: методологічного, технологічного, організаційного, технічного, кадрового тощо.

Окремим питанням забезпечення якості та надійності статистичної інформації присвячені праці таких українських вчених, як С.С. Герасименко, А.В. Головач, В.Б. Захожай, А.М. Єріна, О.Г. Осауленко, А.П. Ревенко, Е.М. Лібанова, В.І. Паніотто, Н.О. Парфенцева, С.І. Пирожков та ін.

Зокрема, одним із напрямів підвищення надійності оцінок показників вибіркових обстежень є використання статистико-математичних методів. Фундаментальними у цьому напрямі є роботи М. Гхоша, Дж.С. Девіла, К. Д’єрфа, Р. Лехтонена, Н. Лонгфорда, Е. Пахкінена, К.-Е. Сандала, Дж.К. Рао та ін.

На початок дев’яностих років минулого століття в Україні на постійній основі проводились два вибіркових обстеження населення – бюджетів сімей та з питань економічної активності населення (ЕАН), результати яких дозволяли проводити аналіз джерел засобів існування, структури витрат, оцінки рівня зайнятості та безробіття за методологією Міжнародної організації праці (МОП) тощо. Проте методологія їх проведення, зокрема в частині формування вибірки, потребувала удосконалення. Ситуацію, що склалась, критично оцінювали фахівці Держкомстату, які займались проведенням цих обстежень: Н.С. Власенко, Н.В. Григорович, І.І. Осипова. За їх висновками було прийняте рішення про створення нової системи проведення вибіркових обстежень населення. Ця система мала будуватись на новітніх розробках у галузі вибіркового методу з урахуванням міжнародних стандартів і рекомендацій щодо методології отримання статистичної інформації та її якості.

Створення нової системи проведення вибіркових обстежень населення потребувало розробки відповідного наукового забезпечення щодо загальної концепції побудови вибірок, методологічних основ та методичних положень з формування вибіркових сукупностей населення, забезпечення відповідної надійності оцінок показників з урахуванням конкретних умов функціонування органів державної статистики.

Таким чином, проблема розробки методологічних засад формування вибіркових сукупностей при проведенні обстежень населення з урахуванням необхідності отримання оцінок показників відповідної надійності та дотримання міжнародних рекомендацій є актуальною для сучасної статистичної науки та практики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

В основу дисертації покладені результати теоретичних досліджень та практичних розробок, що виконувались у Науково-дослідному інституті статистики Держкомстату України на реалізацію пункту 3 „Створення методології та впровадження у практику проведення вибіркових обстежень домашніх господарств відповідно до міжнародних вимог” розділу ІІ „Перехід до нових форм статистичного спостереження” Заходів реалізації Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, яка затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 1998 р. № 971 (подовжена до 2004 року) у рамках таких науково-дослідних робіт:

договір „Розробка методологічних положень статистики соціально-економічного розвитку України”, теми „Розробка принципової технологічної схеми статистичного спостереження соціально-демографічних процесів на базі обстежень домашніх господарств” (номер державної реєстрації 0197U004013) та „Розробка та впровадження методології формування вибіркової сукупності для обстеження бюджетів домашніх господарств, її ротації та розповсюдження результатів на генеральну сукупність (1998–1999 рр.)” (номери державної реєстрації 0198U007212 та 0199U003752);

договір „Розробка основних методологічних положень проведення вибіркових державних статистичних спостережень”, теми „Формування методологічних засад конструювання вибіркової сукупності для проведення обстеження домогосподарств з питань економічної зайнятості та зайнятості у неформальному секторі” (номер державної реєстрації 0197U004018) та „Розробка методичних рекомендацій по відбору та ротації домашніх господарств при проведенні вибіркових обстежень економічної активності населення” (номер державної реєстрації 0198U007211);

теми „Організація системи вибіркових статистичних спостережень з питань статистики сільського господарства” (номер державної реєстрації 0102U001799) та „Організація системи вибіркових статистичних спостережень з питань статистики праці” (номер державної реєстрації 0102U005914).

Також в основу дисертації покладені результати теоретичних досліджень та практичних розробок, що виконувались під час роботи в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України у рамках таких науково-дослідних робіт:

„Розробка методологічного забезпечення формування вибіркової сукупності домогосподарств для проведення демосоціального обстеження населення України” (номер державної реєстрації 0105U003132);

„Побудова системи показників соціально-демографічного розвитку регіонів різного рівня” за програмою „Демографія та проблеми людського розвитку”, затвердженою Постановою Бюро Відділення економіки НАН України від 11 червня 2003р., протокол №4 (номер державної реєстрації 0103U005822).

Автор є науковим керівником та/або відповідальним виконавцем зазначених науково-дослідних робіт.

Мета та завдання дослідження.

Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад та методичних положень формування вибіркових сукупностей населення для проведення статистичних спостережень в системі державної статистики України.

Досягнення поставленої мети потребує вирішення двох взаємопов’язаних завдань: 1) розробка теоретичних основ формування вибіркових сукупностей населення; 2) вирішення проблеми забезпечення відповідної надійності оцінок показників у контексті формування вибірок.

Відповідно до мети дослідження, визначені та вирішені такі завдання методологічного, методичного та практичного характеру:

– обґрунтувати необхідність реформування системи побудови вибіркових сукупностей при проведенні обстежень населення в системі державної статистики;

– виокремити етапи вибіркового обстеження, визначити їх зміст та вплив на якість даних та процедуру формування вибірки;

– розробити концептуальні положення та методологічні засади формування вибіркових сукупностей населення в системі державної статистики України;

– адаптувати методологічні засади формування вибірок для проведення конкретних обстежень населення в системі державної статистики України;

– визначити напрями вирішення проблеми надійності даних вибіркових обстежень у контексті проведення базових державних обстежень населення;

– розробити статистичну модель підвищення надійності оцінок показників на основі спільного використання даних будь-якої кількості обстежень;

– удосконалити методологічні підходи до оптимізації дизайну вибірки.

Об’єктом дослідження є вибіркові обстеження населення.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та методичні положення формування вибіркових сукупностей населення для проведення вибіркових обстежень в системі державної статистики України.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної та статистичної науки. У процесі дослідження використані методи системного аналізу, узагальнення і систематизації, а також статистичні та математичні методи, зокрема вибірковий метод, метод композиційного оцінювання та метод групувань.

Інформаційною базою дослідження є рекомендації міжнародних організацій у галузі статистики взагалі та вибіркового методу зокрема; законодавчі та нормативні акти, що регулюють статистичну діяльність в Україні; результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених; дані вибіркових обстежень населення та статистична інформація Держкомстату України і проведені на її основі власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розв’язанні важливої наукової проблеми – розробці  методологічних засад формування вибіркових сукупностей населення, з урахуванням відповідних міжнародних рекомендацій та необхідності забезпечення відповідної надійності оцінок показників, і їх адаптації до умов функціонування органів державної статистики України. Це створює теоретико-методологічну базу отримання якісної та надійної статистичної інформації для прийняття відповідних рішень на різних рівнях управління.

Основні здобутки здобувача, що містять наукову новизну та виносяться на захист, є такими:

вперше:

– розроблені концептуальні положення та методологічні засади формування вибіркових сукупностей для проведення обстежень населення в системі державної статистики України, що створює теоретичні основи для здійснення відповідних статистичних спостережень на державному та регіональному рівнях;

– розроблено методологічно-методичне забезпечення формування вибіркових сукупностей населення для здійснення чотирьох обстежень в системі державної статистики України (умов життя домогосподарств, економічної активності населення, базової соціальної захищеності населення та мультикативного кластерного обстеження населення з питань становища дітей та жінок);

– розроблені статистична модель використання гармонізованих показників та формула розрахунку їх вагових коефіцієнтів, що дозволяє отримувати більш надійні оцінки для різних типів показників за будь-якої кількості обстежень;

– розроблена організаційна схема розрахунку композиційних оцінок гармонізованих показників для державного та регіонального рівнів, що дозволяє отримати узгоджені між собою оцінки;

удосконалено:

– метод визначення обсягу вибірки з використанням коефіцієнту варіації та дизайн-ефекту, що забезпечує можливість формування вибірок будь-якого дизайну за показниками різних типів;

– метод стратифікації вибіркової сукупності шляхом розширення поняття пріоритету, за рахунок включення до формули Є. Неймана коефіцієнта бажаного підвищення надійності оцінки показника та коефіцієнта однорідності, що дозволяє проводити стратифікацію з використанням більшої кількості параметрів та відповідно з наявною інформацією;

одержало подальший розвиток:

– напрями реформування програм здійснення державних вибіркових обстежень населення в Україні у частині формування вибірок;

– зміст етапів проведення вибіркового обстеження, що дозволяє дослідити вплив окремих етапів на процедуру формування вибірки;

– метод визначення можливості спільного використання показників, отриманих за даними різних обстежень;

– зміст окремих складових гармонізації, що забезпечує спільне коректне використання даних різних державних вибіркових обстежень;

– процедура узгодження результатів стратифікації, отриманих за розрахунками для різних показників, що дозволяє проводити оптимізацію з урахуванням рівня їх надійності.

Практичне значення одержаних результатів.

Доведені до рівня конкретних пропозицій, рекомендацій, методик та інструкцій і використані Держкомстатом України при впровадженні, проведенні та обробці результатів обстежень умов життя домогосподарств та економічної активності населення основні результати наукових досліджень, які здійснювались на виконання Заходів реалізації Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, що затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 1998 р. № 971, щодо розробки дизайну вибірки, методологічних принципів формування територіальної вибірки та вибіркової сукупності домогосподарств (довідка Держкомстату України № 07-1-2-08/72 від 15 липня 2004 р.).

Держкомстатом України використано при впровадженні та проведенні двох обстежень за міжнародними проектами: „Базова захищеність населення України” (проект МОП та Програми розвитку ООН „Вимірювання бідності: розроблення індикаторів соціально-економічної захищеності”) та „Мультиіндикативне кластерне обстеження населення щодо становища жінок та дітей в Україні” (проект ЮНІСЕФ) результати наукових досліджень щодо методологічного та методичного забезпечення формування вибіркових сукупностей населення (довідка Держкомстату України № 05/6-27/87 від 8 серпня 2006 р.).

Міністерством праці та соціальної політики України при розробці планів робіт та створенні спеціалізованих статистичних моделей для підвищення надійності оцінювання показників бідності на регіональному рівні з метою забезпечення щоквартального моніторингу бідності, що передбачено Стратегією подолання бідності, яка затверджена Указом президента України від 15 серпня 2001 року № 637, використані результати наукових розробок в частині досліджень дизайну вибірки обстеження умов життя домогосподарств (довідка Міністерства праці та соціальної політики України № 024-180 від 13 грудня 2004 р.).

Також окремі методологічні та методичні розробки дисертаційного дослідження, використовуються у навчальному процесі Київського національного економічного університету при викладанні навчальної дисципліни „Організація вибіркових обстежень” при підготовці магістрів за спеціальністю „Прикладна статистика” (довідка від 18 жовтня 2004 р.) та Державної академії статистики обліку та аудиту при викладанні навчальної дисципліни „Організація вибіркових обстежень” при підготовці бакалаврів за спеціальністю „Прикладна статистика” (довідка №361/1 від 21 квітня 2008 р.).

Особистий внесок здобувача.

Наукові результати та висновки, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. Наукове дослідження є самостійно виконаною науковою працею, відображає авторський підхід до вирішення проблеми формування вибіркових сукупностей населення виходячи із завдань, які стоять перед державною статистикою України з урахуванням її інституційних можливостей. Зокрема, це стосується використання наукових розробок дисертації для створення системи вибіркових обстежень населення та здійснення автором контролю дотримання правильності впровадження розробок.

У дисертації не використовувались ідеї і розробки, що належать співавторам опублікованих наукових праць чи співвиконавцям наукової тематики. У дослідженні не використовувались матеріали кандидатської дисертації здобувача.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення та результати дисертації доповідались на міжнародних та національних наукових та науково-практичних конференціях, сесіях, семінарах, круглих столах. Зокрема на: семінарі „Організація проведення щоквартальних вибіркових обстежень домогосподарств з питань економічної активності населення” (Київ, 1999 р.); науково-практичній конференції „Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики – 99” (Коктебель, 1999 р.); круглому столі по обговоренню Комплексної програми забезпечення реалізації Стратегії подолання бідності (Київ, 2001 р.); 8-му українсько-польсько-словацькому науковому семінарі „Проблеми економічної статистики у країнах з перехідною економікою” (Київ, 2001 р.); національній науково-практичній конференції „Сучасний стан та перспективи розвитку регіональної статистики” (Ялта, 2002 р.); 5-й міжнародній науковій конференції „Регіональна статистика в Європі, що об’єднується” (Познань-Лагов, Польща, 2002 р.); 7-й та 8-й міжнародних школах „Математичні та статистичні методи в економіці, фінансах та страховій справі” (Ласпі, 2003 р.; Форос, 2004 р.); 54-й сесії Міжнародного інституту статистики (Берлін, Німеччина, 2003 р.); ІІ-й, ІV-й та V-й науково-практичних конференціях з нагоди Дня працівників статистики „Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (Київ, 2004 р., 2006 р., 2007 р.); 11-му українсько-польсько-словацькому науковому семінарі „Статистика в управлінні соціально-економічним розвитком” (Київ, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики” (Київ, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Людський розвиток в Україні: проблеми та перспективи” (Київ, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і методологія статистичного аналізу”, присвяченій 100-річчю від дня народження Й.С.Пасхавера (Київ, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Парадигма соціальної політики України на зламі тисячоліть” (Київ, 2007 р.).

Публікації.

Основні результати проведеного наукового дослідження висвітлені в опублікованих автором 43 роботах (у тому числі 13 у співавторстві). Загальний обсяг публікацій, які належать особисто автору, становить 39,18 д.а., у тому числі: 20,20 д.а. – одноосібна монографія, 15,38 д.а. – 27 статей у наукових фахових виданнях, 3,60 д.а. – 15 публікацій в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертаційна робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації – 497 сторінок друкованого тексту.

Дисертація містить 22 рисунки та 87 таблиць, у тому числі 6 рисунків та 49 таблиць у 11 додатках; список використаних джерел нараховує 245 найменувань на 26 сторінках.