ЄДНІСТЬ ЦІННОСТЕЙ ТА ІСТИНИ У ПРАВІ (ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)



Название:
ЄДНІСТЬ ЦІННОСТЕЙ ТА ІСТИНИ У ПРАВІ (ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми визначається піднесенням ролі правового регулювання відносин у суспільстві на сучасному етапі його розвитку. Право набуває особливого значення останнім часом у зв’язку з процесами євроінтеграції, входження України у світовий правовий простір. Прогресивні зрушення у країні потребують утвердження правового суспільства як єдності правової держави і громадянського суспільства. Тому виникає нагальна потреба перегляду правових основ соціального життя, глибокого осмислення світоглядних і методологічних основ юриспруденції, що неможливо без урахування як надбань світової юридичної та філософської культури, досягнень різних філософсько-правових теорій, які вже одержали широке визнання, так і тих філософських та правових концепцій, що з’явилися в останні десятиліття і є предметом дискусій фахівців.

Право – один з основних засобів утілення в життя таких загальнолюдських цінностей, як свобода, справедливість тощо і його дослідження потребує аксіологічного підходу. Право виступає не лише інструментом, але й самостійною цінністю культури, яка посідає гідне місце серед інших її цінностей. При його вивченні слід аналізувати також і питання про правові цінності. Аксіологія права є однією з основних складових правової філософії.

Разом із тим у праві, як писав Гегель, «людина повинна знайти свій розум, повинна, отже, розглядати розумність права» [Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М.: Мысль, 1990. – С. 57]. Мета теоретичного розуму – істина, і виникає потреба встановити істину про право та розкрити специфіку постановки й розв’язання питання про істину у праві. Правові норми потребують обґрунтування, вони мають спиратися на відповідні істинні знання про правову реальність. Проблема істини відіграє дуже важливу роль і в галузі правореалізації, зокрема, у правозастосуванні. Дослідження процесу досягнення істини у праві складають самостійну галузь філософії права – правову гносеологію.

Як проблема цінностей, так і проблема істини у праві є актуальними й активно розробляються в сучасній правовій філософії. Але їх дослідження привели до висновку про необхідність аналізу взаємних зв’язків між ними аж до їх єдності. Саме єдність цінностей та істини у праві й була обрана предметом дисертаційного дослідження.

Дисертація ґрунтується на широкому колі наукових праць. Проблему цінностей взагалі досліджували в Україні такі вчені як В.А. Василенко, А.А. Ручка, В.С. Багіров, М.С. Бургін, В.І. Кузнєцов та ін. Глибокий аналіз розуміння ціннісних орієнтацій західними філософами у 80–90 роках було проведено А.Т. Гордієнком, В.С. Пазенком, С.О. Кошарним, Л.А. Ситниченком, В.О. Курганським. До аксіологічних проблем зверталися й інші українські автори: Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, С.В. Пролєєв, В.Г. Табачковський, В.І. Шинкарук – у зв’язку з роллю духовних цінностей у процесі виховання; О.В. Александрова, В.П. Андрущенко, С.Б. Кримський, І.В. Огородник, М.В. Попович – при дослідженні різних аспектів культури, у тому числі й національної; О.М. Мироненко, Т.І. Ящук – аналізуючи проблеми соціально-політичного розвитку; Ю.В. Осічнюк, О.І. Яценко – досліджуючи роль ідеалів у людській діяльності. І.В. Бичко багато уваги приділяв вивченню такої людської цінності як свобода. В.Ф. Сіренко розглянув значення цінностей та інтересів у сфері управління.

Українські дослідники при розробці аксіології активно спілкувалися з фахівцями з ціннісної проблематики країн СНД. Це передусім фундатори радянської аксіології В.П. Тугаринов, О.Г. Дробницький, А.Г. Здравомислов. Також слід назвати таких вчених як С.Ф. Анісімов, М.К. Ейнгорн, М.С. Каган, Б.Г. Капустін, Б.А. Кислов, А.В. Кірьянова, М.І. Лапін, В.В. Кортава, К.Н. Любутін, Л.О. Мікешина, Б.В. Орлов, М.С. Розов, В.М. Строгецький, Ю.К. Субботін, Г.Л. Тульчинський, Н.З. Чавчавадзе, Л.А. Чухіна, Ю.А. Шрейдер.

Проблеми аксіології широко обговорюються й у сучасній західній філософії. До кола авторів, що до них звертаються, насамперед належать представники постмодерну. Це постструктуралісти М. Фуко, Ж. Іпполіт, Ж. Липовецькі, Д. Саллєнав (Франція); близькі до них за своїми поглядами Ж.‑Ф. Ліотар, Ж. Дерріда, Ж. Дельоз (Франція), Р. Рорті (США); представники трансцендентальної прагматики Ю. Габермас, К.‑О. Апель, В. Кульман, Д. Бьоглер (ФРН). Предметом активних дискусій є моральні цінності. Тут слід назвати прихильників «соціальної етики» А. Макінтайєра, З.Д. Гуревича (США) та інших вчених: П. Бірне, М. Дулі, Р. Кірні, М.С. Лібермана, Т.Р. Махана, М. Равіццу, Л.В. Самнера, Дж.М. Фішера (Великобританія), Дж.В. Кейзера (Нідерланди), Дж.Е. Вайта, К. Макгінна, Г. Рудебуша, Т.Ф. Седжвіка (США). Аксіологічних проблем більшою чи меншою мірою торкаються і Х.Г. Гадамер (ФРН) та інші герменевтики, а також Г. Властос (Великобританія), У.Г. Веркмейстер, Б. Гаврилишин, О. Гьоффе, І. Погані (США), Г. Йонас , П. Козловські (ФРН), Е. Фромм.

Що стосується аксіологічних аспектів права, то у контексті загальних проблем правової філософії їх досліджували В.А. Бачинін, В.Д. Гвоздецький, О.Г. Данільян, К.К. Жоль, А.А. Козловський, М.П. Колесніков, С.І. Максимов, Л.В. Петрова, С.С. Сливка, В.В. Шкода та інші українські вчені. Такі автори, як В.Д. Бабкін, Р.А. Калюжний, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, О.Л. Копиленко, А.М. Костенко, М.В. Костицький, Л.В. Кравченко, В.К. Ларіонова, Ю.П. Лобода, О.Г. Мурашин, Ю.М. Оборотов, О.В. Петришин, П.М. Рабінович, В.М. Свінцицький, О.Ф. Фрицький, Б.Ф. Чміль, В.М. Шаповал тією чи іншою мірою зверталися до аксіологічної проблематики, аналізуючи конкретні проблеми правотворчості, правореалізації та правознавства.

У Росії спеціально юридично-аксіологічним проблемам присвячені праці С.С. Алексєєва, В.Г. Алексєєва, В.Г.. Єфремової, Н.Ю. Козлової, Л.Є. Лаптєвої, І.В. Малієва, Т.І. Малієвої, Л.С. Мамута, Е.Ю. Соловйова. Такі російські автори як А.М. Бабенко, В.І. Букрєєв, Д.В. Дождьов, І.П. Малінова, І.Д. Мішина, В.С. Нерсесянц, І.Д. Осипов, Ю.Є. Пермяков, І.М. Римська, Ю.В. Тихонравов розглядали роль цінностей у праві взагалі. В.М. Кудрявцев, Е.В. Кузнєцов, В.П. Малахов використовували аксіологічний підхід при дослідженні конкретних юридичних проблем. Останнє стосується і таких західних філософів та юристів як І.В. Кеннет, Дж. Брідж, Дж.Т. Ноонан, К. Паркер, Р.А. Познер, Дж. Уолдрон (Велико-британія), Р. Аранжо (Колумбія), Е.Л. де Гроот-Ван Лееувен (Нідерланди), Дж. Брайтваре, К. Гардинг, Л. Джірон, Р.С. Еллі, К. Ікономайдс, Д.Дж. Кларк, Дж. Маккой, Ф. Міхельман, А. Муссон, Дж. Олдер, Х.Л.А. Харт Дж. Хіс, (США), Ж. Марітен (Франція), Р. Алексі, Р. Циппеліус (ФРН).

Предметом пильної уваги стала і проблема істини. Її аналізу присвячено досить широке коло наукових праць. П.В. Копніну, М.В. Поповичу, С.Б. Кримському, В.І. Шинкаруку належать фундаментальні дослідження категорії істини. Загальні положення про істину відносно гносеологічних, методологічних та світоглядних проблем конкретизували Є.І. Андрос, І.В. Бойченко, Г.І. Волинка, Г.І. Горак, І.С. Добронравова, В.В. Ільїн, А.Є. Конверський, В.С. Крисаченко, Ю.В. Кушаков, А.М. Лой, В.С. Лукянець, Т.Д. Пікашова, Н.П. Поліщук, Є.М. Причепій, В.А. Рижко, Л.І. Сидоренко, Л.А. Соловей, І.З. Цехмістро, В.Л. Чуйко, В.І. Ярошовець. Такі вчені як А.І. Уйомов, О.І. Гвоздік, А.Т. Ішмуратов, К.К. Жоль, Б.О. Парахонський, І.В. Хоменко досліджували проблему істини в контексті розробки теорії раціональності. У російській філософії протягом останніх десятиліть також активно обговорюється зазначена тематика – досить назвати А.Ф. Зотова, В.О. Лекторського, Б.І. Липського, І.С. Нарського, Т.І. Ойзермана, В.С. Стьопіна, Е.М. Чудінова.

Бурхливі дискусії довкола проблеми істини точаться й у західній філософії. Вони пов’язані передусім з такими іменами як К.–О. Апель, Ю. Габермас, Х.–Г. Гадамер, Ф. Кауфманн, Л. Керн, Т. Трапп (ФРН), М. Вартофські, Р. Рорті, Дж. Смарт, Т. Кун, Р.А. Уїлсон (США), І. Пригожин (Бельгія), П. Рікьор (Франція).

Що стосується ролі категорії істини у сфері права, то в українській філософії її досліджував А.А. Козловський (розглядаючи гносеологічно-правові проблеми). Вітчизняні автори В.А. Бачинін, К.К. Жоль, Л.В. Петрова, В.В. Шкода, С.С. Сливка досліджували дану проблему в загальному контексті філософії права. О.Є.Маноха, О.І. Гвоздік та інші філософи зверталися до неї у зв’язку з окремими юридичними питаннями. У Росії проблема істини в юриспруденції знайшла своє відображення у працях В.М. Баранова, А.А. Ейсмана, Д.А. Керімова, І.М. Лузгіна, О.В. Наумова, В.С. Нерсесянца, О.С. Новиченка, М.С. Строговича, Ю.В. Тихонравова, М.К. Треушнікова. Серед західних авторів насамперед слід назвати Р. Дворкіна (Великобританія), Е. Паттаро (Італія), Дж. Коулмена, Н. Ставрополуса, С. Хаака (США).

Деякі автори – Є.І. Андрос, С.Б. Кримський, М.Г. Марчук, М.В. Попович, Л.М. Столович – у своїх працях підіймали також і проблему взаємного відношення цінностей та істини, хоча і фрагментарно. Тією чи іншою мірою до неї звертались прихильники герменевтики, постмодерністи, Е. Фромм, А. Маслоу та інші представники неофрейдизму та гуманістичної психології. Певну увагу взаємозв’язку цінностей та істини у галузі юриспруденції приділив у своїх працях А.А. Козловський, досліджуючи гносеологію права.

Зазначені праці є теоретичною основою дисертації. Але проблема єдності аксіологічного та логічного, цінностей та істини у праві до цього часу не стала предметом самостійного систематичного дослідження ні у вітчизняній, ні у зарубіжній літературі.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. До дисертації включені дослідження, проведені автором у межах:

загальнодержавної науково-дослідної теми «Філософський аналіз постмодерністських тенденцій у сучасній науці і культурі», яка фінансувалася Міністерством освіти України (№ 90-Д-211, 1999–2000 рр.), виконавець – кафедра філософії Вінницького державного технічного університету;

загальнодержавної науково-дослідної теми «Методологічні проблеми інженерної діяльності», яка фінансувалася Міністерством освіти України (№ 90-Д-91, 1993–1994 рр.), виконавець – кафедра філософії Вінницького державного технічного університету;

планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 1998 – 2003 рр.;

вузівської навчальної теми «Проблеми філософії права», яка розробляється на кафедрі філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ України.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины