ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МОЛОКОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Пріоритетність розвитку молокопродуктового підкомплексу АПК в національній економіці України зумовлюється винятковою значущістю та незамінністю молока і молокопродуктів в життєдіяльності людини і суспільства. Державна політика щодо розвитку конкурентоспроможного ринку молока і молокопродуктів спрямовується на забезпечення ефективного розвитку сільськогосподарської молочної галузі, платоспроможного попиту населення в її продукції, потреби підприємств молокопереробної промисловості у сировині, створення умов для ефективного захисту внутрішнього ринку та сприяння просуванню молочної продукції на зовнішній ринок.

Конкурентоспроможність молокопродуктового підкомплексу України досягається на основі вибору такої системи управління господарськими суб’єктами, адаптивність якої до різноманітних непередбачуваних негативних чинників дозволила б сектору товарного виробництва і переробки молока нарощувати конкурентні переваги для збільшення товарного виробництва молокопродукції. 

Проблема конкурентоспроможності молокопродуктового підкомплексу України пов’язана з низьким рівнем продуктивності молочного стада, високою собівартістю та низькими якісними характеристиками продукції, що не відповідають світовим аналогам. Бар’єрами розвитку галузі на технологічній лінії “виробництво – переробка” є: розбалансованість галузевої і міжгалузевої структур; відсутність необхідної матеріально-технічної бази для використання прогресивних технологій виробництва продукції; неефективність міжгалузевих економічних відносин; недостатнє використання державних і ринкових механізмів регулювання її функціонування.

Науково-теоретичні основи розвитку конкуренції висвітлені у працях зарубіжних класиків: М. Портера, П. Семюельсона, А. Сміта та інших. Питання адаптації до ринкових умов, організації конкурентного середовища в національному господарстві, обґрунтування напрямів і механізмів розвитку ринку молока і молокопродуктів в умовах вступу України в СОТ, формування державної політики щодо стратегії і тактики підтримки галузі знайшли своє відображення у наукових працях відомих учених-економістів: В. Андрійчука, Л. Антонюк, І. Баланюка, З. Борисенко, П. Березівського, П. Борщевського, Л. Дідківської, Т. Дудара, С. Дусановського, В. Збарського, В. Зимовця, Т. Зрібняка, П. Канінського, С. Кваші, І. Кириленка, М. Коржинського, О. Крисального, П. Макаренка, М. Маліка, І. Михасюка, Т. Мостенської, М. Пархомця, Б. Пасхавера, П. Саблука, М. Хорунжого, О. Шкільова, О. Шпичака, В. Юрчишина і ін.

Незважаючи на активізацію наукових пошуків в напрямку обґрунтування економічних механізмів ефективного функціонування сфер виробництва і переробки молока та вирішення проблеми продовольчої безпеки, поза полем наукових досліджень ще залишається комплекс питань щодо формування і раціонального використання всіх складових елементів і чинників підвищення конкурентоспроможності молокопродуктового підкомплексу АПК та його сегментів, що послужило основою вибору теми дисертаційної роботи і визначило завдання науково-практичних розробок в даному напрямку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету в рамках держбюджетної теми кафедри аграрного бізнесу: “Обґрунтування напрямів інтенсифікації агропромислового виробництва і активізації соціально-економічного розвитку сільських територій в умовах адаптації суб’єктів господарювання до сучасних ринкових умов” (номер державної реєстрації 0106U000525), де автором розроблено теоретичні і науково-прикладні засади інтенсифікації молокопродуктового підкомплексу на інноваційній основі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів і засобів підвищення  конкурентоспроможності молокопродуктового підкомплексу України на основі використання досягнень науково-технічного прогресу, гармонізації відносин між усіма учасниками ринку молочної продукції.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- розкрити і розвинути сутність поняття “конкурентоспроможність” з врахуванням особливостей молокопродуктового підкомплексу і притаманних йому функцій на національному рівні;

- розробити підходи до удосконалення алгоритмічної моделі прогнозування інтегрального показника конкурентоспроможності продукції молокопродуктового підкомплексу для досягнення комплексного розвитку галузі;

- сформувати методичний підхід до визначення стратегії підвищення конкурентоспроможності молокопродуктового підкомплексу для забезпечення сталого розвитку галузі;

- обґрунтувати напрямки удосконалення організаційно-економічного механізму міжгалузевих розподільних відносин в молокопродуктовому підкомплексі АПК з метою підвищення зацікавленості його учасників в кінцевих результатах господарювання;

- визначити організаційно-економічні засади збільшення обсягів виробництва молока і молокопродуктів як об’єктивної умови підвищення конкурентоспроможності продукції;

- дати оцінку конкурентоспроможності молокопродукції на національному рівні в контексті формування світових експортно-орієнтованих тенденцій на міжнародному ринку;

- запропонувати механізм раціонального поєднання державних і ринкових регуляторів розвитку і підвищення конкурентоспроможності молокопродуктового підкомплексу АПК.

Об’єктом дослідження є функціонування і формування конкурентоспроможного молокопродуктового підкомплексу АПК України в умовах його адаптації до ринкового середовища.

Предметом дослідження є механізм управління процесом розвитку і функціонування сегмента товарного виробництва молока (в розрізі категорій товаровиробників), а також сегмента переробки молокопродуктового підкомплексу України та система організаційно-економічних механізмів підвищення його конкурентоспроможності.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження стало використання загальнонаукових, міждисциплінарних методів, системного підходу щодо аналізу проблем структурно-трансформаційних змін в АПК України, вивчення економічних процесів у сфері товарного виробництва, переробки, ціноутворення, формування ринку молока і молочних продуктів, його інфраструктури та механізму міжгалузевих зв'язків, законодавчі та нормативні акти України, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з теорії економічних відносин між суб’єктами господарювання, питань інтеграційних процесів, тенденцій глобалізації продовольчих ринків.

Для розв’язання поставлених прикладних завдань були використані такі методи: монографічний та теоретичного узагальнення – для обґрунтування сутності поняття ”конкуренція” та ”конкурентоспроможність”; статистичного групування – для визначення впливу факторів на конкурентоспроможність сегментів молокопродуктового підкомплексу і їх продукції; причинно-наслідкових зв’язків і абстрагування – для визначення варіантів і розробки рекомендацій для ефективного виробництва молока та молокопродуктів; балансовий – при розробці ефективних і конкурентних взаємовідносин між учасниками технологічної лінії „виробництво – переробка – збут”; економіко-математичні – при оцінці ринкової ситуації та визначенні прогнозних показників розвитку молокопродуктового підкомплексу.

Інформаційною базою стали: статистичні дані Державного комітету статистики України, інформація Міністерства аграрної політики України, бази даних Головного управління статистики Тернопільської області, результати обстеження домогосподарств сільської місцевості, інформація Міжнародної продовольчої сільськогосподарської організації при ООН (ФАО), первинні документи суб’єктів господарювання молокопереробного сегменту та товарного виробництва молока  в розрізі категорій товаровиробників.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні комплексу питань щодо становлення й розвитку ринкового середовища, забезпечення конкурентоспроможності молокопродуктового підкомплексу, в розробці методичного інструментарію для формування досконалих міжгалузевих економічних відносин.

Зокрема в дисертації:

вперше:

- застосовано комплексний теоретичний підхід до обґрунтування особливостей формування сутності поняття “конкурентоспроможність молокопродуктового підкомплексу”, за якого враховується рівень забезпечення факторами виробництва і їх спрямованість на створення конкурентного середовища при скоординованих і адекватних діях держави в умовах невизначеності і непередбачуваності у збуті продукції, які в сукупності визначають порівняльний кінцевий результат ефективності і частку галузі на національному ринку молока і молокопродуктів;

удосконалено:

- алгоритмічну модель прогнозування інтегрального показника конкурентоспроможності продукції молокопродуктового підкомплексу, в якій передбачено такі етапи: здійснення процесу діагностики конкурентного середовища і стану ринку молокопродуктів, визначення параметрів якості продукції, врахування конкурентних переваг молокопродуктового підкомплексу;

- методичний підхід до визначення стратегії підвищення конкурентоспроможності молокопродуктового підкомплексу, який, на відміну від існуючого, враховує рівень сировинного забезпечення технологічного процесу виробництва і використання виробничих потужностей молокопереробного сегмента молокопродуктового підкомплексу, що дає можливість збалансувати сировинні і переробні потужності підприємств;

- організаційно-економічний механізм регулювання міжгалузевих розподільних відносин в молокопродуктовому підкомплексі АПК, який об’єктивно враховує рівень вкладу товаровиробників молочної сировини і молокопереробного сегмента в досягненні кінцевого результату та забезпечує окупність затрат взаємопов’язаних галузей;

дістали подальшого розвитку:

-  економіко-математичні підходи до визначення тісноти зв’язку між рівнем грошових надходжень від реалізації молокопродукції і рівнем конкурентоспроможної ціни, при якій держава на міжнародному ринку  отримує найвищий рівень конкурентних переваг;

- організаційно-економічні засади  збільшення обсягів виробництва  молока і молокопродуктів, які спрямовані на покращення сервісного забезпечення дрібних виробників молока, посилення концентрації і спеціалізації виробництва в молочній галузі, розвиток інтеграційних процесів в сфері виробництва і переробки молока та збуту молокопродуктів;

- механізм раціонального поєднання державних і ринкових регуляторів розвитку і підвищення конкурентоспроможності молокопродуктового підкомплексу АПК, який враховує вимоги СОТ,  реальні фінансово-економічні можливості держави та тісну взаємодію державних органів із виробниками молока і молокопродуктів

Практичне значення одержаних результатів полягає в  тому, що запропонований автором організаційно-економічний механізм удосконалення міжгалузевих розподільних відносин в молокопродуктовому підкомплексі АПК використовується Чортківським управлінням агропромислового розвитку (довідка №232/1 від 26 червня 2007 р.); Головним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської  обласної державної адміністрації впроваджена запропонована автором методика раціонального використання виробничого потенціалу молокопереробного сегмента області на основі збалансування потужностей підприємств молокопродуктового підкомплексу  (довідка №10-4/25-78 від 15 травня 2007 р.).

Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету при викладанні навчальної дисципліни “Діагностика фінансового стану підприємства” (довідка №150 від 3 червня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві у дисертаційному дослідженні використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися та отримали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на: Міжнародній науково-практичній конференції “АПК в умовах активізації інтеграційних процесів: стан, проблеми, перспективи”(м. Кам’янець-Подільський, 2004р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Київ – м. Ялта, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи їх вирішення”(м. Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції: “Інтенсифікація і сталий сільськогосподарського виробництва” (м. Харків, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (м. Харків, 2006 р.,); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теоретико-методологічні і практичні аспекти розвитку економіки України”(м. Чортків, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки”(м. Хмельницький, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2004 р., 2005 р., 2006 р., 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, 2007  р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Українська економічна наука: досягнення, проблеми, перспективи” (м. Львів, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми на сучасному етапі та перспективи розвитку фінансово-кредитного механізму в АПК” (м. Кам’янець-Подільський, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичної конференції “Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу” (м. Харків, 2007 р.) .

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 27 наукових працях, з них 14 – у фахових виданнях та у 13 публікаціях у збірниках матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг цих публікацій – 6,0 д. а., з них автору належить – 5,21 д. а.