Функції і завдання криміналістики (теоретико-прикладний аспект)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення України як сучасної європейської, правової, незалежної та демократичної держави характеризується глибокими, принциповими змінами практично в усіх сферах суспільного життя. Це, в свою чергу, викликає необхідність звернути увагу на підвищення ролі та авторитету наукового знання в цілому та окремих його галузей у сприянні економічним, політичним та державно-правовим перетворенням. Одним з впливових негативних факторів, що заважає більш ефективному становленню нових демократичних інститутів є якісні зміни та зростання рівня злочинності. На сучасному етапі з’являються нові види злочинної діяльності, пов’язані з економікою, банківською діяльністю, із використанням широкого спектру передових технологій. Спостерігається зростання міжнародної та організованої злочинності. Розповсюджується таке антигуманне явище як тероризм. Подолання цих негативних проявів сьогодні практично неможливо уявити без усвідомлення та сприяння з боку громадськості та науковців росту значимості юридичної науки в цілому та криміналістики зокрема.

Нині не виникає сумнівів в тому, що ефективне вдосконалення пошуків прикладного характеру в будь-якій науковій галузі навряд чи можливе без поглиб­лення рівня методологічних досліджень. Проблема призначення криміналістики є одною з головних, поряд з визначенням предмета та об’єкта, системи, принципів та джерел наукової дисципліни. Виходячи з сучасних наукознавчих підходів, вирішення цього питання потребує переосмислення, уточнення, розширення змісту таких понять і категорій, як функції та завдання, що притаманні галузі.

Висвітленню різних аспектів призначення криміналістики протягом її розвитку та існування присвячені праці таких відомих вчених як: В.П. Бахін, Р.С. Белкін, Т.В. Варфоломеева, О.М. Васильєв, А.І. Вінберг, А.Я. Гінзбург, В.Г. Гончаренко, О.О. Ейсман, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, М.Я. Колдін, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, Г.А. Матусовський, С.П. Митрічев, В.О. Образцов, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, І.Я. Фрідман, В.Ю. Шепітько. Але при цьому слід констатувати, що в цілому питання функцій криміналістичної науки в літературі висвітлено дещо фрагментарно та поверхнево, без глибокої теоретичної проробки. В основному призначення галузі висвітлюється фахівцями через перелік досить вузького кола прикладних завдань, які практично не дають уявлення про суто наукові напрями її діяльності. Таким чином, напрацювання криміналістів є підґрунтям для подальшого поглиблення досліджень проблем функціонування галузі та не вичерпують усіх можливостей.

Аналіз дисертаційних досліджень, що проводились за останні двадцять років як в Україні, так і в країнах близького зарубіжжя показує дуже малий відсоток праць, присвячених загальнотеоретичним проблемам криміналістики. Що стосується питання вивчення функцій галузі, то на монографічному рівні воно взагалі не висвітлювалось. Таким чином, необхідність заповнення прогалин у методологічних дослідженнях на сучасному етапі стала досить актуальною.

Сьогодні спостерігається значний ріст наукового потенціалу криміналістики. Якісно нового рівня набула науково-дослідна діяльність. Суттєво змінився рівень взаємозв’язків криміналістики з природничими та технічними науками. Здобутки галузі стали застосовуватися в сприянні адвокатській практиці, адміністративному та цивільному процесу, що значно розширює її загальноправову роль. Вченими-криміналістами вивчаються можливості криміналістики по забезпеченню конституційних прав та свобод людини. У таких умовах недостатня розробленість системи функцій та конкретизуючих завдань, безумовно, заважає плідному взаємному обміну криміналістики з іншими галузями знання та практикою. Невизначеність конкретних напрямків роботи криміналістів негативно впливає на планування науково-дослідної діяльності. Погляди на призначення криміналістики, які в більшості сформувалися ще за часів колишнього СРСР, таким чином, на сьогодні не повно відображають реальне суспільне та наукове призначення цієї науки.

Виходячи із зазначеного вище, здобувач здійснив спробу провести цілісний, комплексний та системний аналіз функцій та завдань криміналістики їх змісту та сфер реалізації в сучасних умовах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрямок дослідження базується на основних положеннях концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001‑2005 рр., схваленої рішенням Колегії МВС України від 18.12.2000 р. №9 км/1, пріоритетних напрямах фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ, а також планах наукових досліджень Запорізького юридичного інституту МВС України та кафедри криміналістики цього закладу.